програма природознавства 1 4 клас

програма природознавства 1 4 клас

Відомо, що у процесі навчання нерозривно пов язані між собою зміст навчання (навчальний предмет), діяльність учителя (викладання) і діяльність учнів (навчання). Вона допомагає вчителю правильно відбирати найістотніші елементи основ наук і викладати навчальний матеріал у формах і зв язках, найдоступніших для розуміння і запам ятовування. Аналіз проектів навчальних програм дає підстави зробити висновок про те, що поки не вдалося розвантажити зміст початкової освіти від надлишкового інформаційного матеріалу.

Змістове переобтяження навчальних програм є задавненою вадою змісту шкільної освіти на всіх її рівнях, але у початковій школі це явище тягне за собою втрату мотивації, інтересу дітей до навчання, погіршення стану їх здоров’я. Матеріал, звісно, важливий, але навіть дуже досвідчений вчитель не зможе в рамках одного уроку дізнатися про життєвий досвід кожної дитини з цих питань. Очевидно, що навіть за умови повного матеріального забезпечення школи дев’яти - десятирічні діти не здатні протягом 40 хвилин осягнути такий обсяг навчального матеріалу.

Основна мета навчального предмета “природознавство” – формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способами навчально - пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставлення до природи.

Формування базових, загальнопредметних і предметних компетентностей; формування цілісної природничо - наукової картини світу, що охоплює систему знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини в ній; формування елементарних уявлень і понять про об’єкти та явища природи, їхні взаємозв’язки у системі “жива – нежива природа”, “природа – людина”, усвідомлення свого місця у навколишньому світі; формування дослідницьких умінь та умінь учнів спостерігати за об’єктами та явищами живої і неживої природи; формування досвіду навчально - пізнавальної й практичної природоохоронної діяльності учнів; формування способів навчально - пізнавальної діяльності учнів; мисленнєвих дій та операцій шляхом аналізу, порівняння, узагальнення й класифікації природних об’єктів; вироблення уміння розкривати причинно - наслідкові зв’язки у природі; формування навиків самостійної роботи учнів з інформацією; засвоєння норм етичного, естетичного, морального ставлення людини до природи.

Загальний обсяг навчального часу становить 270 годин, з них 18 – резерв навчального часу, який може бути використаний учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчального процесу.

Відповідно до змісту початкової загальної освіти, затвердженої державними стандартами, у програмі предмета “природознавство” визначені такі змістові лінії. “об’єкти природи”, “взаємозв’язки у природі”, “земля – планета сонячної системи”, “україна на планеті земля”, “рідний край”, “охорона і збереження природи”, “методи пізнання природи”. Кожний розділ програми передбачає проведення дослідницького практикуму, мета якого – вироблення дослідницьких вмінь учнів у процесі розв’язання задач практичного спрямування. При виконанні низки завдання учитель співпрацює з батьками (спостереження зоряного неба, з’ясування властивостей речовин, що використовуються у побуті, застосування знань для збереження тепла та електроенергії у побуті). У цьому розділі запропоновані орієнтовні запитання, пошук відповіді на які вимагає інтеграції знань і передбачає застосування активних методів навчання та впровадження елементів проектної діяльності. Тематика завдань може змінюватись учителем відповідно до матеріально - технічного забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, підготовленості класу.

Навчально - пізнавальний процес рекомендується базувати на компетентнісно орієнтованих завданнях з використанням сучасних освітніх технологій (розвиток критичного мислення та креативності, проблемний підхід, проектні технології). У навчальних цілях варто використовувати місцевий природознавчий та краєзнавчий матеріал, проводити регулярні екскурсії у природу, населеним пунктом, у краєзнавчий або природничий музей, будинок природи, планетарій, обсерваторію. Важливе значення для емоційно - естетичного сприйняття природи відіграють спостереження за природою, дидактичні ігри, уроки, проведені у формі подорожі, усного журналу, репортажу з місця подій, святкування дня землі, космонавтики, прильоту птахів і т. Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи необхідно залучати молодших школярів до колективної діяльності (парна, групова робота) із застосуванням інноваційних методик, використанням інформаційно - комунікаційних засобів (наприклад, електронний планетарій, короткотривалі ролики про тіла сонячної системи, всесвіт). Урізноманітнюючи методи, прийоми і засоби навчання, першорядне значення учитель надає спостереженням у природі, власним дослідженням учнів, практичним роботам, демонстраційним і фронтальним дослідам, виготовленню моделей явищ природи та вмінням користуватися ними, екологічному моделюванню та прогнозуванню, вирішенню ситуативних завдань, роботі з інформаційними джерелами, а також практичній діяльності з охорони природи.

Значна увага приділяється проектній технології, впровадження якої спрямоване на стимулювання інтересу учнів до нових знань, розвиток дитини шляхом вирішення проблем і застосування здобутих знань у конкретній практичній діяльності усі запропоновані проекти мають, як правило, короткотерміновий характер та інтегрований зміст. 2 - 4 представники вивчених систематичних груп об’єктів живої природи своєї місцевості (дикорослі (лікарські рослини), культурні рослини; дикі, свійські тварини; гриби; рослин і тварин, занесених до червоної книги україни; пояснює господарське значення лісів, культурних рослин, свійських тварин своєї місцевості; значення праці людей своєї місцевості; працює в групі. Примерная программа разработана на основе требований федерального государственного образовательного стандарта начального общего образования (приказ министерства образования и науки российской федерации от 6 октября 2009 г. Нравственной и культурной ценности народа; осознание национального своеобразия русского языка; формирование познавательного интереса, любви, уважительного отношения к русскому языку, а через него – к родной культуре; воспитание уважительного отношения к культурам и языкам народов россии; овладение культурой межнационального общения. Формирование первоначальных представлений о национальной специфике языковых единиц русского языка (прежде всего лексических и фразеологических единиц с национально - культурной семантикой), об основных нормах русского литературного языка и русском речевом этикете.

Совершенствование умений наблюдать за функционированием языковых единиц, анализировать и классифицировать их, оценивать их с точки зрения особенностей картины мира, отражённой в языке; совершенствование умений работать с текстом, осуществлять элементарный информационный поиск, извлекать и преобразовывать необходимую информацию; совершенствование коммуникативных умений и культуры речи, обеспечивающих владение русским литературным языком в разных ситуациях его использования; обогащение словарного запаса и грамматического строя речи; развитие потребности к речевому самосовершенствованию; приобретение практического опыта исследовательской работы по русскому языку, воспитание самостоятельности в приобретении знаний. Изучение русского языка и владение им – могучее средство приобщения к духовному богатству русской культуры и литературы, основной путь приобщения к культурно - историческому опыту человечества. Родной язык, выполняя свои базовые функции общения и выражения мысли, обеспечивает межличностное и социальное взаимодействие людей, участвует в формировании самосознания и мировоззрения личности, является важнейшим средством хранения и передачи информации, культурных традиций и истории.

Высокий уровень владения родным языком определяет способность аналитически мыслить, успешность в овладении способами интеллектуальной деятельности, умениями убедительно выражать свои мысли и точно понимать мысли других людей, извлекать и анализировать информацию из различных текстов. Как средство познания действительности русский родной язык обеспечивает развитие интеллектуальных и творческих способностей ребёнка, развивает его абстрактное мышление, память и воображение, формирует навыки самостоятельной учебной деятельности, самообразования и самореализации личности.

Программа учебного предмета отражает социокультурный контекст существования русского языка, в частности те языковые аспекты, которые обнаруживают прямую, непосредственную культурно - историческую обусловленность. Важнейшими задачами курса являются приобщение обучающихся к фактам русской языковой истории в связи с историей русского народа, формирование первоначальных представлений младших школьников о сходстве и различиях русского и других языков в контексте богатства и своеобразия языков, национальных традиций и культур народов россии и мира; расширение представлений о русской языковой картине мира, о национальном языке как базе общезначимых нравственно - интеллектуальных ценностей, поведенческих стереотипов. П что способствует воспитанию патриотического чувства, гражданственности, национального самосознания и уважения к языкам и культурам других народов нашей страны и мира. Содержание курса направлено на формирование представлений о языке как живом, развивающемся явлении, о диалектическом противоречии подвижности и стабильности как одной из основных характеристик литературного языка. Программой предусматривается расширение межпредметного взаимодействия в обучении русскому родному языку не только в филологических образовательных областях, но и во всём комплексе изучаемых дисциплин естественно - научного и гуманитарного циклов. Распознавать слова, обозначающие предметы традиционного русского быта (дом, одежда), понимать значение устаревших слов по указанной тематике; использовать словарные статьи учебного пособия для определения лексического значения слова; понимать значение русских пословиц и поговорок, связанных с изученными темами.

Различать этикетные формы обращения в официальной и неофициальной речевой ситуации; владеть правилами корректного речевого поведения в ходе диалога; использовать в речи языковые средства для свободного выражения мыслей и чувств на родном языке адекватно ситуации общения; владеть различными приёмами слушания научно - познавательных и художественных текстов об истории языка и культуре русского народа; анализировать информацию прочитанного и прослушанного текста. Распознавать слова, обозначающие предметы традиционного русского быта (одежда, еда, домашняя утварь, детские забавы, игры, игрушки), понимать значение устаревших слов по указанной тематике; использовать словарные статьи учебного пособия для определения лексического значения слова; понимать значение русских пословиц и поговорок, связанных с изученными темами; понимать значения фразеологических оборотов, связанных с изученными темами; осознавать уместность их употребления в современных ситуациях речевого общения. Различать этикетные формы обращения в официальной и неофициальной речевой ситуации; владеть правилами корректного речевого поведения в ходе диалога; использовать коммуникативные приёмы устного общения. Убеждение, уговаривание, похвала, просьба, извинение, поздравление; использовать в речи языковые средства для свободного выражения мыслей и чувств на родном языке адекватно ситуации общения; владеть различными приёмами слушания научно - познавательных и художественных текстов об истории языка и о культуре русского народа; анализировать информацию прочитанного и прослушанного текста. Отделять главные факты от второстепенных; выделять наиболее существенные факты; устанавливать логическую связь между фактами; создавать тексты - инструкции с опорой на предложенный текст; создавать тексты - повествования о посещении музеев, об участии в народных праздниках. Распознавать слова с национально - культурным компонентом значения (лексика, связанная с особенностями мировосприятия и отношениями между людьми; слова, называющие природные явления и растения; слова, называющие занятия людей; слова, называющие музыкальные инструменты); распознавать русские традиционные сказочные образы, эпитеты и сравнения; наблюдать особенности их употребления в произведениях устного народного творчества и произведениях детской художественной литературы; использовать словарные статьи учебного пособия для определения лексического значения слова; понимать значение русских пословиц и поговорок, связанных с изученными темами; понимать значение фразеологических оборотов, связанных с изученными темами; осознавать уместность их употребления в современных ситуациях речевого общения; использовать собственный словарный запас для свободного выражения мыслей и чувств на родном языке адекватно ситуации и стилю общения. Произносить слова с правильным ударением (в рамках изученного); выбирать из нескольких возможных слов то слово, которое наиболее точно соответствует обозначаемому предмету или явлению реальной действительности; проводить синонимические замены с учётом особенностей текста; правильно употреблять отдельные формы множественного числа имен существительных; пользоваться учебными толковыми словарями для определения лексического значения слова; пользоваться орфографическим словарём для определения нормативного написания слов. Отделять главные факты от второстепенных, выделять наиболее существенные факты, устанавливать логическую связь между фактами; создавать тексты - повествования об участии в мастер - классах, связанных с народными промыслами; оценивать устные и письменные речевые высказывания с точки зрения точного, уместного и выразительного словоупотребления; соотносить части прочитанного или прослушанного текста. Устанавливать причинно - следственные отношения этих частей, логические связи между абзацами текста; приводить объяснения заголовка текста; редактировать письменный текст с целью исправления речевых ошибок или с целью более точной передачи смысла. Соотносить собственную и чужую речь с нормами современного русского литературного языка (в рамках изученного); соблюдать на письме и в устной речи нормы современного русского литературного языка (в рамках изученного); произносить слова с правильным ударением (в рамках изученного); выбирать из нескольких возможных слов то слово, которое наиболее точно соответствует обозначаемому предмету или явлению реальной действительности; проводить синонимические замены с учётом особенностей текста; заменять синонимическими конструкциями отдельные глаголы, у которых нет формы 1 - го лица единственного числа настоящего и будущего времени; выявлять и исправлять в устной речи типичные грамматические ошибки, связанные с нарушением согласования имени существительного и имени прилагательного в числе, роде, падеже; с нарушением координации подлежащего и сказуемого в числе‚ роде (если сказуемое выражено глаголом в форме прошедшего времени); соблюдать изученные пунктуационные нормы при записи собственного текста; пользоваться учебными толковыми словарями для определения лексического значения слова; пользоваться орфографическим словарём для определения нормативного написания слов; пользоваться учебным этимологическим словарём для уточнения происхождения слова. Отделять главные факты от второстепенных, выделять наиболее существенные факты, устанавливать логическую связь между фактами; составлять план текста, не разделённого на абзацы; пересказывать текст с изменением лица; создавать тексты - повествования о посещении музеев, об участии в народных праздниках, об участии в мастер - классах, связанных с народными промыслами; оценивать устные и письменные речевые высказывания с точки зрения точного, уместного и выразительного словоупотребления; редактировать письменный текст с целью исправления речевых ошибок или с целью более точной передачи смысла; соотносить части прочитанного или прослушанного текста. Ответы к рабочей тетради природоведение 4 класс по грущинской (издательство ранок) можно просматривать на телефонах (android, iphone) и планшетах (ipad). На перший погляд, природознавство - один з найпростіших предметів шкільної програми, що не вимагає ані математичного складу розуму, ані швидкості реакції. Однак, при більш детальному вивченні цього предмета багато батьків стикаються з тим, що при виконанні тих чи інших домашніх завдань дітям потрібна допомога. Річ у тому, що завдяки цим довідникам тати та мами без проблем можуть економити значну частину свого дорогоцінного часу, адже їм більше не потрібно витрачати всі вільні години після роботи на перевірку вправ своїх чад.