самостійна робота з географії 6 клас атмосфера

самостійна робота з географії 6 клас атмосфера

Безперечно, що на сьогодні оцінювання є особливою стороною контролю, а оцінка – своєрідним результатом; об’єктом оцінювання виступає не учень, а рівень його навчальних досягнень. Перший рівень – початковий (характеризується початковими, фрагментарними уявленнями про предмет); другий рівень – середній (відтворення основного навчального матеріалу, наявність елементарних вмінь навчальної діяльності, виконання завдання за зразком); третій рівень - достатній (знання істотних ознак понять, явищ, зв’язків між ними, самостійне застосування знань у стандартних ситуаціях, вміння узагальнювати, виділяти основні ознаки, виправляти помилки тощо); четвертий рівень – високий (знання в учня є глибокими, міцними, систематичними, учень може застосовувати їх у знайомих та змінених ситуаціях). Виділіть критерії та порівняйте, проаналізуйте та зробіть висновок, охарактеризуйте стан, спрогнозуйте зміни (перспективи), розв’яжіть проблему, складіть схему.

Сподіваюся, що подані у посібнику матеріали стануть у нагоді вчителю як під час підготовки до контрольного оцінювання, так і при первісному закріпленні нового матеріалу, для відстеження процесу просування учнів в даній тематичній одиниці від початкового рівня до високого, для самоконтролю учнів. Розвивати пізнавальний інтерес, допитливість, забезпечити єдність математично - географічних знань, розвивати вміння порівнювати, аналізувати, робити висновки, працювати з картографічним матеріалом, творчі здібності дітей. У первісному суспільстві, задовго до народження писемності, картографічні малюнки служили для цілей, пов’язаних з полюванням, випасом тварин, пошуком водних шляхів, троп. У середні віки, особливо в епоху великих картографічних відкриттів, карти стали дуже необхідними для морських подорожей, мореплавцям, землепрохідцям, купцям. Зараз ми прибули з вами в порт, де знаходяться три кораблі на яких ми помандруємо морями й океанами й допоможемо кораблям знайти своє місце розташування і доставити вантаж у місці призначення, знаючи координати об’єктів. Запропонований урок дозволяє поглибити практичні вміння учнів працювати з географічною картою як джерелом географічних знань, розвиває пізнавальний інтерес, допитливість, забезпечує єдність математично - географічних знань, розвиває вміння порівнювати, аналізувати, робити висновки, працювати з картографічним матеріалом, творчі здібності дітей. Кардинальні зміни у суспільстві, розвиток науки, техніки й виробництва, зростання інформатизації об єктивно потребують змін у всіх сферах життя, у тому числі й в освіті. Сьогодення потребує від людини не тільки певної суми знань, умінь та навичок, а, що важливіше, вміння самостійно здобувати й використовувати на практиці нові знання, вміння співпрацювати, спілкуватися, адаптуватися до нових обставин, знаходити шляхи вирішення життєвих проблем. Тобто основною метою стає максимальний розвиток компетентності особистості щодо саморегуляції, самоосвіти та самовдосконалення й виховання відчуття постійної потреби до цього. Вирішенню цієї проблеми значною мірою сприяє впровадження у навчально - виховний процес активних методів навчання, серед яких провідну роль відіграють навчальні ігри, які дають змогу учням формувати знання шляхом інтенсивної самостійної пізнавальної діяльності й, разом з тим, сприяють розвитку індивідуальних творчих здібностей. Закономірне підвищення вимог до рівня та якості освіти підростаючого покоління спонукає до пошуку нових шляхів удосконалення навчально - виховного процесу в загальноосвітній школі. На особливу увагу заслуговує проблема формування в учнів загально навчальних та спеціальних умінь і навичок самостійного здобування знань з різних джерел інформації. При цьому вони виходили у своїх міркуваннях із суджень, що розвиток мислення людини може успішно здійснюватися лише за умови самостійного пош уку, самостійної діяльності. Пояснення вчителем мотиву, цілі діяльності учня, складання плану, розробка структури дослідження, формулювання навідних запитань, корегування, виправлення, уточнення тощо. Створення пошукової проблемної ситуації на уроці; застосування системи самостійних робіт; використання нових форм уроку; різноманітних дидактичних та навчально - технічних засобів; розвиток самостійності і активності учнів у процесі трудового навчання. Одним з найдоступніших і перевірених практикою шляхів підвищення ефективності уроку, активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці є відповідна організація самостійної навчальної роботи.

Між тим, у школі не часто можна бачити самостійні роботи, які б були спрямовані на формування прийомів пізнавальної діяльності, школярів мало навчають способам і прийомам самостійної роботи.

Під самостійною навчальною роботою розуміють будь - яку, організовану вчителем, активну діяльність учнів, спрямовану на виконання визначеної дидактичної мети в спеціально відведений для цього час. Ь формує в учнів на кожному етапі їх руху від незнання до знань необхідний обсяг та рівень знань, навичок і умінь для розв язання відповідного класу пізнавальних завдань, поступового просування від нижчих до вищих рівнів розумової діяльності; ь сприяє виробленню в учнів психологічної готовності до самостійного систематичного поповнення своїх знань і вироблення умінь орієнтуватися в потоці наукової та суспільної інформації; ь є найважливішим знаряддям педагогічного керівництва та управління самостійною пізнавальною діяльністю учня в процесі навчання. Продуктивна діяльність самостійного застосування набутих знань для вирішення завдань, які виходять за межі відомого зразка і потребує здатності до індуктивних та дедуктивних висновків. Адже хороший урок як правило завжди відрізняється тим, що він насичений різноманітними навчальними ситуаціями і кожна з них викликає в учнів велику кількість запитань, сумнівів, здивування, а часом і настороженість. Ці ситуації не тільки поглиблюють розуміння учнями того, що вивчається, досліджується, але одночасно наштовхує учнів на те, чого вони не розуміють, на виявлення ними причин нерозуміння, вчить їх формулювати питання до того, що вони не розуміють, і намічати шляхи подолання незрозумілого. Необхідною умовою організації самостійних робіт є наявність завдання, спеціального часу на його виконання, керівної ролі вчителя і самостійної діяльності учнів. Завдання, що використовуються з метою актуалізації опорних знань і вмінь, закріплення нових знань, а також творчого їх застосування, умовно можна назвати навчальними.

Практика свідчить, що навчання дітей здійснюється успішніше, коли вчитель може своєчасно, помітивши неточності в засвоєнні програмового матеріалу (тобто швидко одержавши зворотний зв язок), вплинути на їх діяльність. Процес навчання буде успішнішим, коли учні бачать свої помилки, коли перевірка не пригнічує, а, навпаки, збуджує в них інтерес до знань, прагнення краще і більше виконати завдань. Органічне поєднання навчання і контролю знижує напруженість під час роботи, що позитивно позначається на якості засвоєння навчального матеріалу і розвитку учнів. Оскільки кожному з них буде виставлено багато оцінок за певний проміжок часу, виключається можливість випадкової оцінки, і в дітей зникає страх перед оцінюванням їхньої роботи.

Стимулом до навчальних занять стає не оцінка вчителя, а бажання глибше зрозуміти фізико - географічні процеси і явища, відчуття задоволення і радості, що було викликане просуванням уперед. • охоплювати всі елементи знань (факти, загальні й одиничні поняття, причинно - наслідкові зв язки й закономірності, прийоми навчальної роботи); • сприяти розвитку пізнавальних здібностей і самостійності учнів (діяльність учня за зразком, застосування знань і вмінь у схожій ситуації, в нових ситуаціях, що вимагає від них складної розумової діяльності); • сприяти формуванню вміння працювати з різними джерелами знань (картами, підручником, цифровим матеріалом, наочними посібниками, довідниками); виконуючи завдання, учні навчаються давати зв язні логічні відповіді, письмово викладати свої думки.

В практиці навчання кожен тип самостійної роботи представлений різноманітністю видів робіт, що використовуються в системі урочних та позаурочних занять. Переказ основного змісту тексту; складання плану відповіді за прочитаним текстом; короткий конспект тексту; пошук відповіді на раніше поставлені до тексту завдання; аналіз, порівняння, узагальнення й систематизація матеріалу кількох параграфів. Тренувальні, відтворюючі і за зразком, складання завдань та запитань і їх розв язання, рецензування відповідей інших учнів, оцінка їх діяльності, вправи, спрямовані на вироблення практичних умінь та навичок. Більшість з перерахованих видів самостійних робіт може використовуватися на різних рівнях самостійної діяльності учнів, тобто віднесена до кожного з чотирьох відзначених вище типів самостійних робіт. Спостереження за практикою організації самостійної роботи та аналіз результатів виконання учнями значної кількості таких робіт дозволяє виділити деякі недоліки в їх організації. Відсутність системи в організації робіт, вони випадкові і за змістом, і за кількістю, і за формою; рівень пропонованої самостійності не відповідає навчальним можливостям учня; слабо виражений індивідуальний підхід у доборі завдань; самостійні роботи одноманітні, їх тривалість не є оптимальною для даного класу.

формує у того, хто навчається, на кожному етапі його руху від незнання до знання необхідний обсяг та рівень знань, навичок і умінь для вирішення певного класу пізнавальних задач і відповідного просування від нижчих до вищих рівнів розумової діяльності; - виробляє в учнів психологічну установку на самостійне систематичне поповнення своїх знань і вироблення умінь орієнтуватися в потоці інформації при розв язанні нових пізнавальних задач; - є найважливішим знаряддям педагогічного керівництва і управління самостійною пізнавальною діяльністю учня в процесі навчання. Ефективність виконання самостійної роботи в процесі навчання багато в чому залежить від умов її організації, змісту і характеру завдань, логіки викладу знань, якості досягнутих учнем результатів в ході виконання цієї роботи і т. З цією метою складаються завдання на засвоєння головних ознак і одиничних понять, що неможливо без застосування логічних операцій (наприклад, аналізу, синтезу) і прийомів самостійної розумової діяльності. Тому тут повинні переважати завдання на самостійне і творче застосування засвоєних раніше теоретичних знань для розкриття географічних закономірностей. Так, можна запропонувати на основі аналізу карт визначити спільне і відмінне в історії розвитку рельєфу і пояснити, як це позначилось на сучасній будові поверхні землі. Учням, пропонується самим визначити ознаки для порівняння і, застосувавши знання причинно - наслідкових зв язків, самостійно показати вплив особливостей географічного положення на клімат і внутрішні води.

Тому в перших темах необхідно приділяти більше уваги завданням, які допомагають відновити в пам яті учнів мінімум знань (факти, поняття, вміння застосовувати їх у нових ситуаціях), необхідний для формування нових понять. Так, через самостійні роботи учнів, завдяки великій економії часу, можна провести весь основний навчальний матеріал курсу, дістати дані (зворотний зв язок) про особливості засвоєння провідних знань усіма учнями, що дуже важливо для керівництва навчальним процесом. Економія часу на уроці, що створюється завдяки використанню тестів, дає змогу більше приділити уваги усному опитуванню й організації розгорнутої бесіди, необхідної для розв язання виховних завдань курсу.

Застосування тестових і конструктивних завдань зовсім не зменшує ролі традиційного письмового і усного опитування, що великою мірою сприяє формування усної мови учнів. Дослідження показують, що учні поверхнево засвоюють географічний матеріал, якщо їм дається нечітко визначене завдання (наприклад, прочитати відповідний параграф підручника). Необхідна така організація самостійних робіт у сучасному навчальному процесі, за якої учні не тільки засвоюють систему знань, умінь і навичок, визначених програмою, а й розвивають свої творчі можливості і готуються до безперервної самоосвіти, тобто до систематичного формування навичок культури розумової праці. Завдання, побудовані на великому за обсягом матеріалі, вивчення якого потребує багато часу, або на матеріалі, з якого учні не зможуть вичленити головного, не дають позитивних наслідків, проте й легкі завдання часто виконуються механічно, без особливого розумового напруження. Враховуючи психологічні особливості, умовно визначаються три групи учнів, які відрізняються різним ступенем готовності до самостійної роботи, різним ставленням до навчання та умінням володіти окремими прийомами розумової праці. Ця група учнів володіє певною системою прийомів розумової праці, з інтересом виконує різні завдання самостійної роботи, виявляючи ініціативу і творчість. Географічна широта і довгота, полярні кола і тропіки, а також уміння визначати координати, орієнтуватися за картою, вимірювати відстані між пунктами тощо. Деякі самостійні завдання за опорними знаннями можна виконувати під час пояснення нового матеріалу, органічно поєднуючи нові знання з тими, що були набуті раніше.

Відомо, що процес розв язання проблеми значно прискорюється, коли дослідник (учень) не оперує методом спроб та помилок, а керується певними правилами, алгоритмами діяльності. Звичайно, не існує універсального алгоритму для аналізу будь - яких проблем, але вчитель повинен формувати в школярів уміння знаходити раціональні підходи, уникати втрат часу.

Для цього перед виконанням завдання необхідно ознайомлювати учнів з кожною новою картою, показати, що можна дізнатися з неї, в якій послідовності, які причинно - наслідкові зв язки можна встановити тощо. При виконання опису географічного об єкту чи явища за картою треба попередньо пояснити учням і проінструктувати, як виконується кожний пункт плану опису.

На жаль, сьогодні домашнім завданням приділяється зовсім незначна увага, хоча розуміння їх сенсу, а також їх значимості для оволодіння матеріалом відіграє чималу роль у процесі навчання. Або закодувати номери сторінок чи параграфів; або кожному учню підготувати лист у конверті з завданням; або учні самостійно дістають із коробки картки з номерами завдань. З переходом на 12 - бальну систему оцінювання оцінювати знання учнів стало простіше, адже в критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів чітко прописані рівні і бали.

Критерієм оцінки роботи учнів є не стільки обсяг навчального матеріалу, що залишився в пам яті, скільки вміння його аналізувати, узагальнювати, встановлювати причинно - наслідкові зв язки, використовувати в життєвих ситуаціях, вміння самостійно здобувати знання. А) після виконання роботи відповіді і норми оцінок учитель записує нa дошці; учні, зіставляючи свої відповіді з правильними, самі виставляють собі оцінку; б) учні, які сидять поруч на парті, перевіряють один в одного роботи і виставляють оцінки, а потім уже звіряють їх з нормами, які визначені вчителем. Для ефективності самостійної роботи учнів в класі та вдома можна пропонувати учням завести зошит - орієнтир, в якому вони записують пам ятки, алгоритми виконання завдань, пояснення спеціальних розумових і практичних операцій, з якими працюють під час їх виконання. Передбачає виявлення спільних рис і ознак запропонованого географічного факту (у вигляді події, явища, процесу) з подібними, аналогічними, а також його особливостей, якими він відрізняється за суттю, причинами й наслідками.

Означає знайти головні риси, характеристики, закономірності, причини, через які весь обсяг матеріалу можна розуміти як щось єдине, цілісне, таке, що володіє внутрішньою спільністю. Перед тим, як дати самостійне завдання, вчитель спочатку повинен переконатися, що матеріал зрозумілий учням, і показати на прикладі, як виконувати певні дії. Вчитель організує самостійну роботу, враховуючи особливості і конкретні труднощі окремих учнів в ході її виконання, планує хід розумових операцій, забезпечує індивідуально - диференційований підхід до учнів, формує у дітей необхідні прийоми розумової діяльності, прийоми засвоєння знань, прийоми правильного аналізу і синтезу, правильне співвідношення, зіставлення, прийому повноцінних узагальнень, аналогії. Його методична підготовка, педагогічна майстерність й творча ініціатива вирішують успіх в оволодінні школярами раціональними методами і прийомами навчальної роботи, уміннями і навичками самостійно здобувати знання, використовувати їх на практиці. Завдяки раціонально організованій самостійній роботі учні будуть краще засвоювати навчальний матеріал, це створює можливості для кращої організації і виконання домашньої роботи.

Творчу особистість, яка так необхідна нашому суспільству сьогодні, ми виховаємо лише при умові, що кожен учень на уроці буде не вільним слухачем, а активним учасником навчально - виховного процесу, відповідно до своїх індивідуальних та інтелектуальних можливостей. Дослідження самостійної роботи учнів по виконанню творчих завдань на уроках німецької мови у 5 класі, як форми самовираження і формування мотивованого інтересу до предмету.

Ми йдемо у похід через мішаний ліс, стежкою до джерела, що є серед луків, потім ґрунтовою дорогою через кущі, до моста через річку, за якою розташувалось село. Ми йдемо у мандрівку загоном по шосейній дорозі до залізничної станції, потім через село, сад, до хвойного лісу, по ньому стежкою до млина, за яким є болото і вирубаний ліс. Ознайомити учнів з основними властивостями вод світового океану та охарактеризувати їх за основними параметрами; розвинути вміння користуючись картою визначати певний набір параметрів стану поверхневої частини океану та характеризувати океани та їх частини за певними параметрами; виховати уважність та наполегливість при виконанні різного роду робіт. Солі, як й сама вода океанів, потрапляють на поверхню землі передусім із надр землі (особливо активно цей процес йшов на зорі формування нашої планети). Солоність води позначається символом s і виражається в проміле, тобто в тисячних частках, і позначається так ‰ середня солоність океанічної води становить приблизно 35 %о.