біологія 9 клас будова клітини
Клітинна мембрана має вибіркову проникність, захищає клітину, регулює надходження речовин і обмін із зовнішнім середовищем, підтримує визначену її форму.
Клітинна мембрана складається з подвійного шару фосфоліпідів, які своїми гідрофобними кінцями з радикалів вищих жирних кислот обернені один до одного; ззовні розташовуються гідрофільні залишки фосфорної кислоти та гліцерину.
У біліпідний шар мембрани вкраплені молекули білків, одна частина яких пронизує наскрізь мембрану, а інша — розташовується на поверхні або частково занурена в неї. Дифузно (низькомолекулярні іони); осмосом (вода); активним транспортом (через спеціальні білкові канали) із затратою енергії; за допомогою ендоцитозу (великі частинки). Лізосоми — сферичні тільця, що містять гідролітичні ферменти, які розщеплюють високомолекулярні речовини, тобто забезпечують внутрішньоклітинне травлення. Він складається з двох центріолей та центросфери, що утворюють нитки веретена поділу і сприяють рівномірному розподілу хромосом у клітині, яка ділиться. Шкіра є бар єром поміж внутрішнім та зовнішнім середовищем й здійснює різноманітні функції, які спрямовані на адаптацію організму до упливів зовнішнього середовища. Містить рецептори, завдяки котрим людина відчуває тепло, холод, дотик, вібрацію, біль, що й дає змогу їй реагувати на зміни зовнішнього та внутрішньою середовища, сприймати навколишнє середовище і краще пристосовуватися до його умов. Служить барєром між зовнішнім й внутрішнім середовищем, захищає інші тканини тіла від механічних і термічних ушкоджень, сонячного випромінювання, а також не пропускає всередину організму хвороботворні мікроорганізми (клітини чистої шкіри здатні виділяти речовину, котра має бактерицидні властивості), шкідливі рідини, гази тощо. Шкіра є найбільшим органом, загальна площа його в дорослої людини складає близько 1, 5 - 2 м2, маса - її 2 - 3 кг, товщина (без урахування клітковини) у середньому - 2 - 5 мм. Товщина шкіри менша на тих ділянках тіла, котрі менше піддаються впливу тертя (зокрема, внутрішня поверхня передпліччя), а грубіша на тих, де навантаження більше (наприклад, підошви ніг). В дермі знаходяться різноманітні рецептори (зокрема, термо - , механо - і больові завдяки котрим людина здатна відчувати тепло, холод, дотик чи біль), сальні й потові залози, а також кровоносні і лімфатичні судини та волосяні сумки.
А клубочки обплетені капілярами, через стінки котрих із крові в потові залози надходить вода із розчиненими у ній мінеральними солями, сечовиною й іншими речовинами.
Жир підшкірної клітковини є своєрідним запасом поживних речовин, котрі використовуються за голодування; захищає він організм від охолодження та пом якшує удари.
Знизу в волосяну цибулину входить волосяний сосочок, до нього підходять кровоносні судини та нерви, котрі забезпечують живлення й чутливість волосся людини.
Віруси не мають клітинних стінок (є капсид, створений полісахаридами, у еукаріотів набагато більше органел, а відповідно і функції клітин зростають) про що це свідчить. Організми з часом і під впливом умов середовища існування удосконалюються в будові і виконанні функцій і, таким чином, більше пристосовуються до умов зростання. 1 — прикріплення вірусу до бактеріальної клітини 2 — проникнення нуклеїнової кислоти вірусу у клітину бактерії 3 — реплікація нуклеїнової кислоти бактеріофага 4 — синтез вірусних білків 5 — збирання вірусних частинок віріонів 6 — лізис (руйнування) клітини хазяїна, звільнення нових фагів, які проникають у інші клітини бактерій. Підсумок під час практичної роботи ми ознайомилися з особливостями розмноження представників різних життєвих форм, порівняли процес розмноження клітинних і неклітинних форм. А є місцем утворення рибосом ядерце б містить тилакоїди пластиди в синтезує білки рибосоми г містить кристи мітохондрії д упаковує синтезовані продукти у гранули комплекс (апарат) гольджі е здійснює синтез ліпідів і деяких полісахаридів ендоплазматична сітка. Вакуоля має вигляд порожнин, обмежених мембраною и заповнених рідиною відповідають за травлення їжі, накопичують продукти життєдіяльності, підтриманні тургорного тиску ендоплазматична сітка складається із системи дрібних вакуолей і канальців здійснює синтез ліпідів і деяких полісахаридів, білків. Бере участь у транспорті білків у клітині комплекс гольджі утворений системою діктіосом у вигляді стовпчиків із мембранних мішечків відповідає за модифікацію білків, упаковування синтезованих продуктів у гранули, синтез деяких полісахаридів лізосома має вигляд пухирця, який оточений одинарною мембраною беруть участь у роботі травних вакуолей. Скоротливі вакуолі поширені в першу чергу серед прісноводних у цитоплазмі яких концентрація солей вища, ніж у навколишньому середовищі, тому, в клітину через пелікулу проникає вода.
Коментарі
Дописати коментар