історія та культура україни лекції

історія та культура україни лекції

Якому науковцю належить думку про те, що механізація, погоня за ефектами і поява ринку у сфері мистецтва призводить до втрати ігрового начала і кризових явищ у мистецтві. Оскільки перші люди з явились на українських землях сотні тисяч років тому, то ви повинні показати вміння орієнтуватися в історичних подіях такої тривалості, що просто важко собі уявиш. У більш пізній період давньокам яного віку стоянки з являються на десні (мізин, пушкарі, чулатів), дніпрі (круглик, кодак, кирилівка), дністрі (лука - врубівецька, молодова), в донбасі (амвросіївка). Техніка обробки каменю значно вдосконалюється, з являться свердління та шліфування, виготовляється кам яна сокира, долото, мотика, кістяний серп, шило і т. Беручи до уваги, що залізний вік почався з часу білозерської та білогрудівської культур, ми вважаємо існування цих культур першим етапом ранньозалізного віку (початок xii —x ст. Мета навчальної дисципліни полягає у формуванні у студентів неісторичних спеціальностей цілісних, системних знань про основні політичні, соціально - економічні, культурні події, явища та процеси минулого, діяльність видатних історичних діячів у різні періоди вітчизняної історії; вміння їх аналізувати, узагальнювати, виділяти основні тенденції і закономірності перебігу історичних подій, виявляти причинно - наслідкові зв язки; уміти критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб; володіти науковою термінологією й користуватися нею; розглядати суспільні явища в розвитку і конкретно - історичних умовах. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері національної освітньої історії та у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів історичної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу; здатність застосовувати знання у практичних (освітніх) ситуаціях; знання та розуміння предметної області професійної діяльності; здатність до усної та письмової професійної комунікації державною та іноземною мовами; навички використання інформаційних і комунікаційних технологій; здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел; здатність бути критичним і самокритичним; здатність до адаптації та дії в новій (професійній) ситуації; здатність до креативного та критичного мислення; здатність приймати обґрунтовані рішення; навички міжособистісної взаємодії; здатність виявляти ініціативу та конструктивність; здатність свідомо та соціально - відповідально діяти на основі етичних міркувань; готовність до усного і письмового спілкування українською мовою в освітній сфері; готовність до узагальнення знань та умінь, здатність застосовувати їх на практиці; здатність діяти на основі зрілих етичних міркувань; визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань і взятих обов’язків; здатність усвідомлювати рівні можливості та гендерні проблеми.

Навчальна дисципліна покликана сприяти підвищенню фахового рівня та особистісному розвитку студентів, вихованню в них потреби у духовному самовдосконаленні в процесі знайомства з яскравими явищами і провідними здобутками в історії української культури.

Проаналізувати головні етапи і тенденції історичного розвитку української культури та висвітлити її сучасний стан; розглянути особливості розвитку та характерні прояви професійних форм культуротворчості в україні у сферах освіти, науки і різних галузях художньої культури (літературна творчість, образотворче мистецтво, архітектура, музичне мистецтво, театральне мистецтво, кінематограф та ін. Мистецтво з явилося, як засіб задоволення духовних потреб людей в естетичній насолоді і пізнанні, як засіб вираження всього багатства її переживань, породжений спілкуванням з природою та іншими людьми.

Залежно від художнього методу та стилю (наприклад, класицизм, романтизм, реалізм, модернізм) і світогляду митця мистецтво в різні епохи по - різному відображало світ. З розвитком культури склалися різні види мистецтва - живопис, скульптура, музика, театр, література, кіно, телебачення, декоративно - ужиткове мистецтво тощо, що відрізняються як способом відтворення дійсності, так і художніми засобами та матеріалом (звуки, фарби, живе слово, танок тощо). Класифікація мистецтв дозволяє розподілити їх на родини, види та різновидності в залежності від матеріалів, які застосовуються, та техніки обробки цих матеріалів. Різновидності графіки - малюнок та гравюра, різновидності малюнка - малюнок олівцем, тушшю, вуглем; різновидності гравюри - ксилографія, офорт, ліногравюра, акватинта. Синтетичні роди мистецтв такі, як театр, кіно, цирк, телебачення, естрада, де ми зустрічаємося як з образотворчими, так і необразотворчими видами мистецтв. Ось чому, вивчаючи курс української та світової культури ми будемо робити наголос на окремих, найвизначніших постатях вітчизняної та зарубіжної культури, їхніх найвизначніших творах, їх внеску у світову цивілізацію. Разом з тим, не можна забувати, що україна завжди, хоча і в різному ступені, була зв язана з зовнішнім світом, збагачувалася сама цими зв язками і виносила свої досягнення на суд світової громадськості. Багато діячів української культури - вчені, музиканти, живописці, письменники - в різні історичні епохи вчилися закордоном, працювали в бібліотеках європи та америки, лабораторіях, викладали в західних університетах, виступали на сценах західних театрів разом з іноземними акторами, давали сольні концерти, виставлялися на мистецьких виставках та в музеях, друкувалися в закордонних видавництвах, газетах, журналах тощо. Вільно володіючи класичними та іноземними мовами - латинською, грецькою, англійською, французькою, німецькою, російською та ін - вони робили переклади на українську мову наукової та художньої, світської та релігійної літератури, залучаючи українського читача до надбань світової культури.

Відсутність української державності протягом багатьох століть призвела до того, що україна загубила і продовжує губити свої таланти, які працюють задля підвищення могутності інших націй, народів, держав. Е розкопки провадив одеський археолог михайло болтенко) відносяться кам яні могильні плити з зображеннями людей, тварин і такі ж зображення на стінах печер. Згідно висновків українського діаспорного академіка омеляна пріцака українці наслідували після скіфів чоботи, білу сорочку, козацьку гостроверху шапку, пернач, сагайдак (рос. Прямим джерелом для української культури стала антична культурна традиція, носієм якої були грецькі міста - поліси на узбережжях чорного та азовського морів - тіра (нині білгород - дністровський), ольвія в гирлі південного бугу, херсонес (на території сучасного севастополю), феодосія, пантікапей (сучасна керч), танаїс у гирлі дону, фанагорія на кубані тощо. Ці колонії були містками для зв язків грецької метрополії з степовим населенням, з яким йшов інтенсивний товарообіг, зокрема продуктами хліборобства та тваринництва. Вважається, що слов янська молодь могла оселятися в містах - полісах і здобувати тут навички ремесла, мистецтва, будівництва, виробництва кераміки, зброї, ювелірних виробів тощо. Пам ятки мистецтва грецьких колоній дійшли до нас у формі скульптур, місцевого та імпортованого виробництва, надгробних рельєфів на міфологічні та побутові теми, мармурових різьблених саркофагів, ювелірних виробів. Теракоти (від італійського - опалена земля) - неглазуровані керамічні вироби з випаленої кольорової пористої глини, головним чином червоного, брунатного, кремового кольору - архітектурні деталі, облицювальні плити, посуд, вази.

Від греків виводять дослідники і український індивідуалізм, який був притаманний населенню київської русі, козацької держави і став одною з причин драми в історії українського народу, коли він загубив свою державність і протягом багатьох століть не був спроможний її відновити.

Говорячи про античну спадщину, маланюк стверджує, що україна запозичила у греків індивідуалізм, схильність до філософії, мистецтва, миролюбність, на відміну від таких суто римських рис, як войовничість, пріоритет права (dura lex, sed lex = закон суворий, але це закон), які успадкували народи західної, середньої та центральної європи.

(до 1453 року, коли константинополь був захоплений турками), тобто на рубежі пізньої антики і середньовіччя, створена внаслідок розділу римської імперії та падіння західної римської імперії. Візантія охоплювала землі балканського півострова та малої азії, острова егейського моря, кіпр, крит, сірію, палестину, кіренаїку, єгипет, херсонес, західну вірменію, грузію. За релігійними поглядами, подібно іншим народам, слов яни були язичниками, вони визнавали культ природи і культ роду, кожне плем я мало своїх богів, але з часом відбулася їх уніфікація. Головним богом був бог блискавки і грому перун, дажбог - бог добра, велес - бог худоби, сварог - бог вогню, стрибог - бог вітру та бурі, хорс - бог сонця. Сьогодні в україні існує релігійна течія, яка пропагує повернення до язичества (рун - віра, рідна українська народна віра), засуджує хрещення русі князем володимиром великим і, власне, є одною з численних спроб затримати історичний поступ і увіковічити відсталість нації. Успіхи східних слов ян у розвитку господарства та їхнє об єднання в єдиній державі сприяли розвитку культури київської русі, що досягла високого рівня у співставленні з іншими народами світу.

У зв язку з різними умовами існування і конкурентною боротьбою між римськими єпископами і константинопольськими патріархами стався розкол християнства на два напрямки - католицизм та православ я. Згодом, незадоволена дипломатичними відносинами з православною візантією, вона посилає посольство до німецького короля оттона і (912 - 973), засновника священної римської імперії, з проханням надіслати на русь свого єпископа та священиків. Україна - русь через декілька років стала православною, а після розпаду візантійської імперії її наступницею, що остаточно закріпило поділ християнства на дві основні самостійні гілки.

Але, після того як володимир розпочав програму внутрішнього розвитку своєї країни для забезпечення захисту її від зовнішніх ворогів та завоювання союзників, він зрозумів, що одним з вагомих важелів для досягнення цієї мети є прийняття формальної релігії. Задля досягнення своєї загальнодержавної мети володимир погодився на одруження з племінницею візантійського імператора анною, процедура якого відбулася в херсонесі - корсуні. Щоб рішуче покінчити з усяким опором володимир одразу ж наказав знищити культових язичеських ідолів, а в тих місцях, де вони стояли, наказав побудувати християнські храми.

Через те, що україна - русь прийняла християнство з візантії, в київ приїхало багато грецьких священиків, письменних людей, які сприяли поширенню грамотності та знань про всесвіт та минулі цивілізації. Велику роль у підвищенні культурного рівня населення відіграли монастирі, де велося літописання, створювалися бібліотеки, школи, малювалися ікони тощо. Обрядові пісні, календарні пісні, заговори та заклинання, казки, розповіді побутового та історичного характеру, легенди, прислів я та приказки, загадки, билини.

Остромирово євангеліє - найдавніший датований східно - слов янський рукопис, найдавніша давньоцерковно - слов янська пам ятка східно - слов янської редакції. Склав повість временних (минулих) літ, де розповів про те, відкіля пішла земля руська, хто у києві перший почав княжити і відкіля руська земля взялася. Літописи переписувалися, розмножувалися ченцями - переписувачами, які вносили свою коректуру, додатки, окремі літописи об єднувалися у зведення літопису.

Вони потрапляли в інші монастирі, розповсюджувалися по всій країні, у більшості, через нашестя татар, війни, пожежі, грабунки, безповоротно гинули, а в деяких монастирях (переважно на півночі та заході) чудом збереглися і, таким чином, стали надбанням вчених уже в 18 та 19 ст. Так, повість временних літ була виявлена в іпатьєвському зведенні, яке збереглося в іпатьєвському монастирі в костромі, що був заснований 1330 року і де в 1613 році михаїлу федоровичу романову було об явлено про обрання на царство. Його використовували історики карамзін, соловйов, погодін, ключевський, письменники франко (захар беркут), скляренко (святослав, володимир), збанацький (диво, євпраксія), кочерга (ярослав мудрий), хижняк (данило галицький) та ін. Слово про закон і благодать митрополита іларіона, першого місцевого, руського київського митрополита, обраного за ярослава мудрого (1051) - прославляння. Це був не тільки літературний твір, але й політичний маніфест, де автор проголошував ідеї громадянського миру в державі, необхідність укріплення її зовнішнього становища. Замість нього з являється релігійний екстремізм, проповідь загального відходу від світу, чернецьке убивання плоті, самоприниження людини, безвихідність, безсилля, загибель усіх надій. Східні слов яни збудували багато міст, укріплень з стінами земної роботи (руїни давнього міста на пилипенковій горі поблизу канева, монастир біля міста ромни тощо). 1)укріплений центр (detinets); 2)так зване оточуюче місто, оточене дерев яною та земляною стіною; 3)ремісничі та торгові передмістя, розташовані поза міськими стінами.

), успенський собор києво - печерської лаври(1073 - 1078, зірваний у 1941 р зараз відбудовується), михайлівський золотоверхий собор михайлівського монастиря у києві (1108 - 1113, зірваний у 1934 - 35 рр зараз відбудовується). В 12 - му ст внаслідок розпаду київської русі на феодальні князівства, в києві, чернігові та переяславі сформувалися місцеві архітектурні школи, кожна з власним стилем. В області стародавнього мистецтва відомо чимало пам яток іконописного живопису, мініатюр (кольорових малюнків у літописах), багато виробів золотників, прикрашених малюнками й емаллю. Зброярі виготовляли шоломи, щити, списи, луки та стріли, мечі та шаблі, броню і кольчуги, які з явилися на русі на 200 років раніш, ніж у західній європі. Гончарі випускали різноманітний посуд, прикрашений кольоровою поливою і різноманітним орнаментом; кравці - полотняний одяг для простих людей, а також княжий одяг. Все це, а також ускладнення справ української православної церкви, розхитування її внутрішньої дисципліни, протестантські впливи, полонізація української еліти спричинили глибоку кризу в українській церкві в другій половині 18 ст. В цих умовах посилився наступ на схід католицизму, який під гаслом об єднання церков намагався поглинути православну церкву, повністю підкоривши її риму.

На той час, коли україна входила до складу речі посполитої і польща вела шалену полонізацію українського суспільства, унія означала позбавлення народу духовної свободи, мови, етнічної окремішності, надбань національної культури.

Розлам поглибився внаслідок висвячення нових православних єпископів з ініціативи і за активного сприяння гетьмана петра конашевича - сагайдачного (1620) та протягом визвольної війни під проводом. Програми братських шкіл мали релігійний характер і передбачали вивчення мов (грецької, латинської, польської, старослов янської), філософії, риторики, граматики.

Професорами колегії були греки діонісій палеолог та кирил лукаріс, математик і астроном, професор краківського університету ян лятос, письменник іов княгинецький (друг івана вишенського), брат северина наливайка дем ян наливайко. Програма колегії передбачала заняття з граматики, діалектики, риторики, арифметики, геометрії, астрономії, музики, грецької, латинської та старослов янської мов. Адже слов яно - греко - латинська академія в москві була відкрита лише у 1687 році, московський університет в 1755 р а петербургський університет у 1819 р. Добивався у польського короля легалізації православної церкви в україні, яка переслідувалася поляками після берестейської унії, а також передання їй деяких маєтків і церковних споруд (софійського собору, києво - видубицького монастиря), захоплених уніатами.

Поряд зі створенням київського колегіуму, був організатором створення його філій в вінниці, крем янці, гощі, першої румунської вищої школи в яссах у 1640 р. Могили сприяла формуванню національної самосвідомості українського суспільства, визріванню ідей боротьби за національне визволення, проти іноземного та релігійного гноблення. Студенти вивчали не тільки томізм фоми аквінського, але й твори гуманістів - еразма ротердамського, амоса коменського, гоббса, декарта, аристотеля, спінози та ін. 1675) був організатором та ректором першої греко - латинської школи в москві (1653); симеон полоцький (1629 - 1680) був вчителем дітей царя олексія михайловича, організатором слов яно - греко - латинської академії в москві (1687) та типографії в кремлі; феофан прокопович (1681 - 1736) - пропагандистом петровських реформ та главою російської православної церкви; драматург, поет, історик та композитор данило туптало (1651 - 1709) став митрополитом ростовським і увійшов в історію як дмитро ростовський; стефан яворський (1658 - 1722) був президентом синоду; олександр безбородько (1747 - 1799) був канцлером російської імперії; ілля безбородько (1756 - 1815) - сенатором. Взагалі закрита, як світський навчальний заклад, і перетворена в духовну академію для підготовки вищих церковнослужителів російської православної церкви.

Мета вивчення факультативного курсу - поглибити знання учнів з історії та культури греції та грецької діаспори в україні від античної доби до сьогодення. Цей факультативний курс допомагає учням більш повно побачити історичний шлях талановитого і мудрого народу, який, незважаючи на колосальні труднощі та випробування, зберіг свою культурну та етнічну самобутність. Також він знайомить учнів з життям видатних науковців, політиків, громадських діячів та митців, що походили з грецької діаспори, діяльність яких стала одним з чинників розвитку української матеріальної та духовної культури.

); - науковість, що передбачає відповідальність викладання предмету сучасному рівню розвитку історичної науки, формування засобами шкільних історичних курсів цілісного наукового світогляду школярів; - аксіологічний (ціннісний) підхід, що передбачає засвоєння духовних цінностей народів і людства в цілому, вироблення особистісної системи оцінювання історичних подій, діячів, явищ тощо; - альтернативно - проблемний підхід, що передбачає використання різноманітних історичних джерел, ознайомлення з різними точками зору на історичні події і явища; - розвиток інтересу учнів до історії як сфери знань і як предмета, формування у них власних освітніх запитів щодо навчання історії та вміння їх задовольняти.

Зміст навчального історичного матеріалу, поданий у програмі, побудований з використанням цивілізаційного, культурологічного, соціоантропоцентричного та аксіологічного підходів у контексті розвитку історичного процесу.

Методологія відбору змісту програмного матеріалу ґрунтується на системі наукових ідей і понять історичної науки, загальнолюдських цінностях, сучасних психолого - педагогічних вимогах до процесу навчання в основній школі. Засвоєння учнями навчального змісту, пропонованого цією програмою, забезпечує умови набуття нимиключових і галузевих компетентностей та предметної історичної компетентності. Зміст факультативного курсу відповідно до змістових ліній державного стандарту галузі передбачає багатоаспектність викладу (вивчення різних вимірів історії – соціального, економічного, політичного, культурного тощо) та багато перспективність (вивчення історії з точки зору різних суб’єктів історичного процесу). Особливу увагу приділено питанням історії ідей та духовних зрушень, соціального й повсякденного життя, взаємовідносинам, взаємовпливу та діалогу культур різних народів. Це дає змогу одночасно з формуванням конкретних знань та загальноісторичних уявлень учнів створювати умови для розвитку їхніх моральних та естетичних цінностей. Змістові лінії (людина – людина, людина– суспільство, людина – влада, людина – світ уявлень та ідей, людина – простір, людина – природа, людина – світ речей) враховані як у складових змісту освітньої галузі, так і в державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Але з метою стимулювання інтересу в учнів, зацікавленості до вивчення історії та культури греції, визначення рівня навчальних досягнень учнів, можливо здійснювати підсумкове та семестрове оцінювання на основі проведення тестування. Програма має варіативний характер, тому вчитель, враховуючи те, скільки годин йому відведено на викладання факультивного курсу, має право регулювати навчальний процес за власним бажанням.