української мови правила

української мови правила

Genealogia - родовід) - історична дисципліна, яка вивчає походження та родинні зв язки історичних осіб, родів, фамілій, а також деяких наукових дисциплін. Родинних стосунків (сестра, брат); органів і частин людського тіла (нога, рука); назв місцевості і рельєфу (ріка, земля, море); ряд фонетичних особливостей. Norma - правило, взірець) - це сукупність визначених правил, яким підпорядковуються вимова і вибір слів в мові, використання граматичних форм, складання речень та ін. Фонетичні - правила вимовляння звуків і ставлення наголосу (вивчаються в фонетиці і орфіоепії); лексико - фразеологічні - норми вживання слів і фразеологізмів у властивих їм значеннях (вивчаються в лексиці і фразеології); слово - складальні - правила складання слів і способів їх творення (вивчаються в словотворенні); морфологічні - норми вживання слів у випадку їх видозмінювання (відмінювання іменних частин мови, займенника, дієприкметника і дієслова - вивчаються в морфології); синтаксичні - правила побудування так званих синтаксичних конструкцій - словосполучень і речень (вивчаються в синтаксисі); стилістичні - норми використання різними мовними стилями властивих їм мовних засобів (вивчаються в стилістиці). Лексика слово лексичне значення слова граматичне значення слова слова з конкретними та абстрактними значеннями однозначні і багатозначні слова пряме і переносне значення слова омоніми синоніми антоніми пароніми загальновживані і незагальновживані слова діалектизми професійні слова успадковані слова власне українські слова іншомовні слова архаїзми неологізми фразеологія фразелогізми прислів’я і приказки крилаті вислови джерела фразеології лексико - фразеологічний розбір слова. Синтаксис словосполучення лексичні і синтаксичні словосполучення іменні, дієслівні і прислівникові словосполучення сурядні і підрядні словосполучення види сурядних словосполучень види підрядних словосполучень прості і складні словосполучення синтаксичний розбір словосполучення речення предикативність та інтонація завершеності кваліфікація речень розповідні, спонукальні і питальні речення емоційно - нейтральні та емоційно забарвлені речення прості і складні речення просте речення непоширені і поширені речення типи синтаксичного зв язку порядок слів у реченні логічний наголос головні члени речення підмет присудок другорядні члени речення означення додаток обставина односкладне речення неповне речення ускладнені речення речення з однорідними членами речення з відокремленими членами речення із звертанням речення зі вставними і вставленими компонентами синтаксичний розбір простого речення складне речення сполучникове, безсполучникове і складне речення з різними видами зв язку складносурядні і складнопідрядні речення складносурядне речення складносурядне речення з єднальними сполучниками складносурядне речення з протиставними сполучниками складносурядне речення з розділовими сполучниками складнопідрядне речення складнопідрядні речення з підрядними означальними складнопідрядні речення з підрядними з ясувальними складнопідрядні речення з підрядними обставинними підрядні речення місця підрядні речення часу підрядні речення способу дії і ступеня підрядні порівняльні речення підрядні речення причини підрядні речення мети підрядні умовні речення підрядні допустові речення підрядні наслідкові речення складнопідрядне речення з кількома підрядними послідовна підрядність паралельна підрядність однорідна підрядність комбінована підрядність безсполучникове складне речення безсполучникові складні речення з однорідними і неоднорідними частинами безсполучникові складне речення з однорідними частинаvb безсполучникові складне речення з неоднорідними частинами складна синтаксична конструкція типи складних синтаксичних конструкцій синтаксичний розбір простого речення пряма мова діалог непряма мова цитата синтаксичний розбір речення з прямою мовою. Стилістика мовні стилі розмовно - побутовий стиль зразок розмовно - побутового стилю художній стиль зразок художнього стилю офіційно - діловий стиль зразок офіційно - ділового стилю науковий стиль зразок наукового стилю публіцистичний стиль зразок публіцистичного стилю текст склад тексту абзац основні частини тексту види текстів поділ текстів за стилістичнимим ознаками поділ текстів за мовленням текст - розповідь текст - опис текст - роздум поділ текстів за зв язком текст з ланцюговим зв язком текст з паралельним зв язком стилістичний аналіз тексту.

Вивчення граматичних норм вживання прикметників у професійному мовленні фахівців напряму автоматизація та комп ютерно - інтегровані технології на основі вільного самовираження особистості. Відокремленими обставинами, означеннями, вставними і вставленими конструкціями, цілком можливі в науковій статті, монографії та под і зовсім не бажані в лекції, доповіді, промові й под. Помічено, що сприймання усного тексту залежить від довжини речення (кількості в ньому слів), довжини слова (кількості багатоскладових, довгих слів), кількості особових займенників (які сприймаються на слух легше, ніж безособові). Не словесні, а смислові повтори необхідні в усному мовленні для наголошування основної думки, підкреслення ключового моменту й посилення враження від сказаного. Наявність правильно побудованих дієприслівникових зворотів (або їхніх замінників), як правило, на початку речення, дозволяє більш образно подати навіть сухий технічний текст, наприклад. Спільним для писемного й усного варіанту тексту є висока частотність у використанні та повторюванні стійких словосполучень (кліше) і водночас відсутність зайвих слів, які ускладнюють сприйняття. • коли треба зазначити приблизну кількість осіб, істот, предметів, явищ, уживають слова багато, більшість, декілька, меншість, решта, частина її под які узгоджуються з іменником у формі р. Та без повсякденного вжитку на всіх вікових і соціальних рівнях, невпинного розвою форм і засобів спілкування навіть найрозвиненіша мова приречена на асиміляцію і зникнення. Добираючи ті чи інші мовні засоби, слід дотримуватися загальних етичних вимог та орієнтуватися також і на позамовні чинники, розглядаючи їх як єдине ціле.

Оскільки мова є найуніверсальнішим засобом спілкування, накопичення й передачі інформації, навчання, виховання та формування духовного світу вона немислима без належної культури мовлення. Вона зароджується й розвивається там, де носіям національної літературної мови не байдуже, як вони говорять і пишуть, як сприймається їхня мова в різних суспільних середовищах, а також у контексті інших мов. Бєлич, ботєв, бронєвський, вєра (болгарське, сербське жіноче ім я), веселовський, вєслав, заленський, кузнецов, мечислав, міцкевич, надєжда (болгарське жіноче ім я), нємцова, светлана, седлачек, сенкевич, сераковський, тургенєв, федін, ценкий, чапек, шмельов. Бердяєв, буєраков, вересаєв, гуляєв, ісаєнков; аляб єв, афанасьєв, григор єв, євгеньєв, зинов єв; в) після літер на позначення приголосних (за винятком ж, ч, ш, щ і ц) у суфіксах - ев, - еев російських прізвищ. Звєрєв, козирєв, ломтєв, медведєв, писарєв, тимірязєв; алексєєв, андрєєв, веденєєв, гордєєв, матвєєв, тимофєєв, менделєєв, але бестужев, муромцев, нехорошев, подьячев, усвятцев; аракчеєв, плещеєв; г) якщо російському е кореня відповідає в аналогічних українських основах і (тобто на місці колишнього). івашкевич, індра; маріуш; єдлічка, зволінський, котарбінський, лінда; mаpmiн, мілош, міцкевич, сікорський, станіслав; б) через и після ж, ч, ш, щ і ц та в суфіксах - ик, - ицьк - , - ич ( - евич, - ович). Першим в світі україномовним виданням, яке розкривало сучасні технології високого рівня, була “енциклопедія кібернетики” (у 2 - х томах), підготовлена в 1973 році в інституті кібернетики ан україни.

Будь - яке висловлювання учнів в усній і письмовій формі (розгорнуту відповідь на певну тему, доповідь, опис фізичного або хімічного досліду, рецензію на відповідь товариша і т. • викладати матеріал логічно й послідовно (встановлювати причинно - наслідкові зв язки між фактами і явищами, робити необхідні узагальнення і висновки); • будувати висловлювання у певному стилі (розмовному, науковому, публіцистичному та ін. • для мовної культури учнів важливі й такі уміння, як слухання та розуміння мови вчителя і товариша, уважне вислуховування інших, уміння ставити запитання, брати участь в обговоренні проблем і т. Залежно від змісту, призначення, форми чи способу виголошення, а також обставин публічний виступ поділяється на такі жанри, як доповідь, промова, бесіда, лекція, репортаж. Доповідь звітна містить об єктивно висвітлені факти та реалії за певний період життя й діяльності керівника, депутата, організації чи її підрозділу тощо, у процесі підготовки до звітної доповіді доповідач мусить чітко окреслити мету, характер і завдання, до кожного положення дібрати аргументовані факти, вивірені цифри, переконливі приклади, влучні й доречні цитати.

У цій різниці вбачається відома конвенційність терміна, яка полягає в тому, що вчені чи фахівці тієї або іншої галузі домовляються, що розуміти, яке поняття вкладати в той або інший термін. Терміни поділяються на загальновживані (авангард, ідея, гіпотеза, формула) та вузькоспеціальні, уживані в певній галузі науки (знаменник, дільник, чисельник). До номенклатури входять серійні марки машин, приладів, верстатів, найменування підприємств, установ, організацій, географічні назви та назви рослин, звірів і под. З підметами, до складу яких входять іменники більшість, меншість, частина, загал, ряд, прислівники багато, мало, чимало, числівники кілька, декілька, кільканадцять, присудки вживаються також у формі однини.

Більшість людей читає; меншість людей навчається; ряд положень потребує уточнення; багато дітей вивчає іноземні мови; кілька жінок працює в управлінні. Більшість жителів потребує оздоровлення й більшість жителів, які проживають на забруднених територіях, потребують оздоровлення; чимало киян шукає роботу й чимало киян, які багато років пропрацювали на виробництві, тепер шукають роботу.

Паронімія (від грецького слова para - біля і onyma - ім я) - явище часткової звукової подібності слів (паронімів) при їх семантичній відмінності (повній або частковій). Проте деякі вчені вважають паронімами лише такі спільнокореневі слова, тотожні за граматичними (морфологічними) властивостями, які мають співзвучні префікси та спільне місце наголосу.

У мові з метою спеціального зближення або внаслідок випадкового змішування, зазвичай, зіставляються спільнокореневі слова одного й того ж або близьких понятійно - предметних планів. Метелиця, заметіль, сніговиця, завірюха, хуртовина; байдужий, апатичний; двоєдушний, дволичний, лицемірний; акцент, наголос, наголошування; асоціація, об єднання, товариство, спілка. Наприклад, для позначення форми державного устрою, побудованого на визнанні народу джерелом влади, на принципах рівності й свободи, використовується синонімічний ряд демократія, народовладдя, народоправство. Значення “який має лікувальні властивості” об єднує в синонімічний ряд прикметники лікарський, лікувальний, фармацевтичний, медикаментозний, фармацевтичний, медикаментозний, помічний. Абсолютними синонімами є, наприклад, словалінгвістика і мовознавство, кожне з яких означає науку про загальні закони будови і функціонування людської мови.

Тільки процент (причому переважно у формі множини) вживається у значенні “дохід, який одержують на кожні сто грошових одиниць капіталу або грошової суми, покладеної в ощадну касу або банк”. Серед синонімів із значенням “добре пристосований для користування” слова зручний, вигідний мають широку сполучуваність, прикметник похватний вживається лише щодо предметів, які можна взяти в руки, слова комфортабельний, комфортний звичайно є означеннями назв приміщень та меблів. Кохати, любити кого, умирати, пропадати, сохнути за ким; дорожити ким, чим, цінувати, цінити кого, що; брак кого, чого, нестача, нестаток чого, у чому, дефіцит чого, у чому, з чим, скрута з чим, яка, голод на що, криза яка; опановувати що, оволодівати чим, освоювати що. Крім значення, синоніми можуть відрізнятися емоційним забарвленням, іншим забарвленням, стилістичними особливостями (тобто закріпленістю за певними сферами чи ситуаціями спілкування). У синонімічному ряду зі значенням “негативна ознака кого - , чого - небудь; те, що невигідним, незручним для когось” об єднуються слова нейтральні(вада, недолік, хиба), книжні (дефект, мінус) та розмовні (ґандж, порок). У синонімічному ряду зі значенням “іти вперед, напираючи на кого - небудь, штовхаючи інших” нейтральні слова лізти, пхатися об єднуються з фамільярним пертися. У текстах офіційно - ділового та наукового стилю повинні використовуватися ті слова, які забезпечують нейтральність викладу і допомагають найточніше висловити думку.

Виражаючи смислові відношення між словами не самостійно, а спільно з відмінковими закінченнями іменника або займенника, вони утворюють прийменниково - відмінкову конструкцію. (у)всупереч правил, наперекір заборонам, замість мене, окрім роботи, по мимо правил, у(в) разі потреби, незважаючи на попередження, попри труднощі, відповідно до умов, при нагоді та інші. Наприклад, прийменник по в українській мові здатний брати участь у вираженні певної кількості значень, різноманітних відтінків та найперше позначає розподільне (дистрибутивне) відношення. Ці моделі, утворюючи один взірець зі спільним значенням, слугують визначенням міри при процесі розподілу чогось на певну кількість чи між декількома особами, предметами, наприклад. Прийменниково - відмінкова форма може визначати поширення дії на певному просторі або ж її повторюваність, а також розташування об єкта в декількох точках поверхні чи всередині кількох об єктів, наприклад. Ця ж конструкція вживається для вказівки на рух по поверхні предмета або в межах якогось простору, до того ж коли рух відбувається в багатьох напрямках, наприклад. Був при повній свідомості; сьогодні я при зброї; після гри залишився при своїх (грошах); не можна лаятися при дітях; в) на вказування певних обставин або супутніх умов, за яких щось відбувається. Цього не слід робити, оскільки в українській мові є різноманітні можливості, не змінюючи значення, передати зміст за допомогою інших прийменників, словосполучень дієприслівникового звороту чи шляхом розгорнути конструкцій. Перевагою наради у порівнянні з іншими формами управління є те, що за мінімум часу невелика кількість працівників у результаті оперативного й аргументованого обміну думками може розв язати складні питання та прийняти узгоджене найоптимальніше рішення. інформаційна (директивна або інструктивна) нарада скликається для ознайомлення учасників із новими даними, фактами, постановами тощо та наступного їх обговорення. Доцільно ознайомити учасників із новою інформацією завчасно (у писемній формі), а час наради використати для обговорення та прийняття конкретних рішень. Якщо графік та умови проведення планових нарад відомий учасникам заздалегідь, то позапланові, термінові наради обов язково вимагають завчасного попередження про місце, тематику, дату, час початку й закінчення та склад учасників. Успішне проведення наради передбачає наявність головуючого, який надає слово, слідкує за регламентом і порядком, за послідовністю виступаючих та дотриманням програми наради й теми питання, що обговорюється. Головуючий, не беручи участі в обговоренні, обов язково повинен підводити підсумок із кожного пункту програми і, насамкінець наради, узагальнити зроблені висновки.

Проте ця особливість обдаровання не завжди дається людині від народження, а частіше виробляється впродовж усього життя і є результатом тривалої та наполегливої роботи над удосконаленням свого мовлення. Публічне мовлення становить собою один із жанрових різновидів мовленнєвої діяльності, досить своєрідною за своєю природою, місцем серед інших видів мовлення, а також за своїми якісними характеристиками.

Це необхідно для збереження думки, побудови логічно сформульованих понять, безперечної впевненості у власних судженнях та подальшого точного, ясного й стислого викладу їх перед аудиторією. Книжно - розмовна форма публічного мовлення характеризується впливом на мисленнєво - мовленнєву діяльність слухача з метою переконання й спонукання його до відповіді чи дії. Правописна комісія виходила із розуміння того, що український правопис, як правопис і будь - якої іншої мови, не може бути вичерпним; він кодифікує засадничі, найбільш поширені або спірні орфографічні положення. Новий правопис пропонує слова з першими іноземними частками писати разом (зараз частина з них пишеться разом, а частина через дефіс), відтак слова попмузика, вебсторінка пресконференція і експрезидент писатимуться без дефіса. Тому чимало запропонованих конструкцій сьогодні виглядають, скажімо, дещо штучно та можуть ускладнити життя школярам, яким доведеться вчитись за новими правилами.