історія мистецтва підручник
Искусство - творческая художественная деятельность в сферах архитектуры, скульптуры, живописи, графики, музыки, театра и других видов деятельности человека. Особенность искусства, его отличие от всех других видов человеческой деятельности заключается в том, что оно отражает действительность в форме художественных образов. Художественный образ - это специфическая для искусства форма освоения, толкования и преобразования действительности, осуществляет эстетический и воспитательное воздействие на человека. Художественный образ является как произведение в целом (например, музыкальная композиция, картина, представление), так и отдельные элементы произведения искусства. Отже, ці знахідки підтверджують не лише існування взаємної підтримки в первісних спільнотах, але й те, що в їх середовищі усвідомлювали цінність життя. 2) поміркуйте, як палеолітичні зображення тварин можуть допомогти сучасним дослідникам дізнатися про тваринний та рослинний світ, природні умови тих часів. ), виконана в бронзі етруським майстром вулка і встановлена на капітолійському пагорбі в честь повалення римлянами етруських царів, свідчить про високу майстерність етрусків в бронзовому лиття. Архітектура республіки прагнула до простоти і лаконічності, але, дивлячись на химерні форми гробниць знаті, які будувалися по узбіччях доріг за містом (гробниця цецилія метелли, що стоїть на узбіччі аппієвої дороги, і деякі культові споруди), можна зробити висновок, що іноді архітектори відступали від цих правил. Своєрідність архітектурного рішення - поєднання кругової композиції і поздовжньої осі - проявилося вже в ранніх будівлях, прикладом можуть служити дві збережених круглих периптера - храм вести і храм в тіволі (i ст. Незалежно від того, для якої мети створювалися зображення, загальним для них була точна передача індивідуальних портретних рис, через які ми вгадуємо сильні людські характери.
Скульптор не вказує рук, обмежуючись лише ліпленням шиї і частково плечей, конструкція голови чітка, губи вперто стиснуті, низькі надбрівні дуги, різкі риси обличчя, глибокі складки на щоках, сильне підборіддя - такий психологічний тип особи періоду республіки, такий був герой того часу (брут, чоловічий портрет, портрет юлія цезаря). На фресках в центрі стіни зображувалися йдуть в глибину колонади, портики, іноді пейзажі і сюжети з міфологічними героями (одіссей в країні лістрігонів). Відтепер мистецтво буде залежати від смаків та моралі правлячих імператорів, що в кінцевому підсумку призведе до повного краху імперію і римську культуру.
Учебник поможет вам обобщить художественные знания, приобретенные в предыдущие годы, обогатить представление о стиле и направления современного искусства, возникшие в европейской культуре.
С его страниц вы узнаете о художественных особенностях таких явлений, как медиа и реклама, а также о музеях, галереях, библиотеках, как формы распространения искусства. Вы научитесь их различать, анализируя образцы архитектуры и скульптуры, графические и живописные композиции, музыкальные произведения, изделия декоративного искусства, кинофильмы, фотографии.
Для этого в учебнике помещены много цветных иллюстраций, которые не только дополняют текст, но и побуждают к эмоциональному восприятию и личностного понимания смыслов художественных произведений. Для творческой самореализации в учебнике есть практические художественно - творческие задания по изобразительному искусству и дизайну (приложение 1) и музыкальные произведения для исполнения (приложение 2). Также предложено ориентировочные темы различных проектов, выполняя которые, вы будете приобретать предметных и межпредметных компетенций, необходимых для дальнейшего использования в жизни, художественный самообразованию. Конкретно - історична форма суспільної практики, що ґрунтується насамперед на певному типі суспільного виробництва, породжує специфічний естетичний досвід, який детермінується певною сферою опанованого людиною буття. Зрозуміло, отже, що на ранніх етапах людського розвитку, коли основні зусилля людини були спрямовані на упорядковування зовнішнього світу та усвідомлення специфіки людського життя, художні форми ми шукаємо і знаходимо у тих сферах, які пов язані з виробництвом утилітарних предметів, створенням соціального простору та усвідомленням соціального часу.
Позитивні зрушення в загальному соціально - економічному становищі суспільства, розвиток науки роблять доступним і необхідним дедалі активніше оволодівати внутрішнім світом людини, заглиблюватись у її соціальні відносини.
Епоха варварства, коли людство здійснювало перехід від збирання і полювання до продуктивного господарювання, часу формування моногамної сім ї та перших політичних організацій суспільства, характеризується принциповими завоюваннями, які зумовили перехід до цивілізації, ф. Вивчення реліктових суспільств, яке проводять етнографи, результати археологічних досліджень, досягнення антропологів дали змогу реконструювати генезис естетичної і художньої діяльності людини, виявити закладені в самій природі цієї діяльності можливості, які реалізувалися на пізніших етапах цивілізації. Це було мистецтво шумера і аккада, стародавнього єгипту, вавілону, ассирії та інших народів, що населяли територію малої азії і розвивались на приблизно однотипних економічних і культурних засадах, мали загальні риси культури і були пов язані між собою не тільки війнами і взаємними завоюваннями, а й культурними, господарськими обмінами та запозиченнями.
Причому і мистецтво середньовіччя, і мистецтво відродження завдяки стильовій єдності, незначній внутрішній диференційованості і досі вивчаються як цілісні художні феномени.
Мистецтво ж нового часу – періоду, що збігається з розвитком та формуванням капіталістичної економічної формації і в більш широкому плані європейської цивілізації, характеризується складним внутрішнім диференціюванням, а отже, іншими принципами історичної періодизації. Характеризуються вони як виразники певних духовних рухів та принципів художнього відображення дійсності, концепції людини і культури, яка лежить в основі світогляду художника – виразника суспільних духовних потягів свого часу.
Ми стикаємося з особливою ситуацією, коли одночасно існує значна кількість художніх напрямів і течій як споріднених між собою, так і принципово протилежних. Художній метод – історично обумовлений спосіб створення художніх творів, побудований на певній системі принципів і прийомів відбору та узагальнення життєвого матеріалу, оцінки його з позицій естетичного ідеалу.
Саме вона, спадкоємність, забезпечує наступним поколінням засвоєння художнього досвіду; від нього відштовхується нове покоління, завдяки чому має більш широкий простір для творчості. Спадкоємність як тип зв язку між старим і новим характеризується тим, що в ній кожен новий вияв у мистецтві не відкидає, не заперечує того, що виникло раніше, а вступає з ним у діалог, збагачуючи тим самим і себе, і попередника. Художня традиція – закріплена в художньому досвіді, свідомості єдність художнього змісту і форми, яка забезпечує адекватне художньому втіленню сприйняття об єкта художнього відображення. Традиціоналізму, епігонства (формальне відтворення традиції), творчого розвитку (неможливого без справжнього новаторства) та відкидання, заперечення, бунту проти традиції (псевдоноваторство). Новаторство в кінцевому підсумку виправдовує традицію, бо кожне нове досягнення усвідомлюється лише у порівнянні з високими її зразками і набутками, підтверджуючи тим самим життєздатність і плодотворність зв язку поколінь. Додамо також, що новаторство найбільш полемічних методів і форм нерідко ніби заперечує найближчу традицію, однак якщо воно справжнє– то це в ім я більш глибоких шарів тієї ж традиції. Співвідношення між традицією і новаторством, а отже, і характер спадкоємності є досить гнучкими і в різні історичні періоди в різних типах культури ця взаємодія здійснюється специфічно.
Коментарі
Дописати коментар