екологічна пластичність бурого ведмедя

екологічна пластичність бурого ведмедя

Дбайливе ставлення до збереження тваринного світу, якому сьогодні загрожує вимирання, вимагає постійної уваги, особливо до найбільшого хижака ведмедя рудого (ursus arctos l. На гербах закарпатської області, рахова та карпатського біосферного заповідника, як символіки цього чудового краю, красується ведмідь на фоні синіх гір. Йому присвячено багато легенд, казок та приказок – символу сили і передбачливості, господарю лісу, до якого людина завжди ставилася з повагою і симпатією. Вивчення систематики, біологічних та екологічних аспектів ведмедя, щоб привернути увагу до збереження та відтворення його популяції, є метою цієї роботи на основі багаторічних власних спостережень авторів у лісах рахівщини.

Дбайливе ставлення до збереження тваринного св^у, якому сьогодш загрожуе вимирання, вимагае постшно 1 уваги, особливо до найбшьшого хижака вед - медя рудого (ursus arctos l. На гербах закарпатсько 1 областi, рахова та карпатсь - кого бюсферного заповiдника, як символiки цього чудового краю, красуеться ведмщь на фонi синiх гiр. Йому присвячено багато легенд, казок та приказок - символу сили i передбачливосп, господарю люу, до якого людина завжди ставилася з пова - гою i симпатiею. ) як вид належить до класу ссавщв (mammalia), загону хижих (carnivora), ымейства ведмед1в (ursidae gray), роду i шдроду рудих ведмед1в (ursus arctos l. Однак кожному, хто мав змогу спостер1гати ведмедя у природ^ добре вщома незвичайна пластика його рух1в i дивно тонке умшня користуватися тд час добування. Вш так акуратно викопуе який - небудь корiнець, що в цьому мющ залишаеться вузька витончена канавка, зроблена тшьки двома виданими вперед югтями вказiвного i середнього пальщв передньо. П, ятипалi кiнцiвки мають мщш, стиснутi з бокiв серпоподiбнi пазурi, якi не втягуються в лапу, i на передшх ногах на - багато довшь пазурi е на коротких пальцях, прикрiплених могутнiми зв язка - ми до коротких i масивних кистей i стопи.

Справа у ^м, що п ятка ведмедя - це проксимальний вiддiл середнього ряду плюсневих кiст, а щира п ята - заплюсневий вiддiл юсп з п ятковою кiсткою - знаходиться шд пос - тiйним кутом до поверхш землi та практично школи не вiдбиваеться в слiдi; п ята покрита волоссям, а плантарний i пальмарний мозолi - своерiдною твердою шюрою, що мае особливу структуру поверхш. Рудий ведмщь певною мiрою iноходець, при ходьбi в якийсь момент тшо його спираеться на передню i задню лапи з одного боку, ^ щоб утримати рiвновагу, звiр змушений значно вiдхиляти тiло вбж. Звiр, що зажирiв до осенi, косолапить сильшше, що дае змогу йому, спираючись на метакарпаль - ну i метатарзальну частини кистi й стопи, виносити точку опори ближче до ос тша. У дорос - лих 3bipib iкла могутш, в альвеолярного паска (п=41) у середньому довжи - ною 23, 5 i шириною 15, 5 мм, а висотою вiд паска до вершини 33, 5 мм (шах 38, min 30); рiзцi утворюють щiльний i трохи вигнутий ряд, iнодi другi, особливо в нижнш щелеш, бувають значно змiщенi назад через звуження лицьо - во. Добутi на початку серпня особини мали штен - сивно пофарбованi цибулини волосся, що глибоко сидять у дерм^ по всш плошд шкiри, за винятком хребта i спини.

Мозолi самиць, а також грунтуючись на вiзуальних спостереженнях i даних добування, можна вщзначити, що роз - мiри бiльшостi дорослих самець е дуже близью до середшх аналопчних по - казникiв особин фактично. Дорослi самщ досить сильно вiдрiзняються вiд самиць за розмiрами i ваговими показ - никами, але серединнi розмiри i маса самцiв бiльшi, нiж таких самиць. Статевого диморфiзму в забарвленнi немае, але вшовий достатньо добре виражений i полягае в освiт - леннi кшщв, направляючих i остьового волосся у багатьох ведмедiв у вiцi 1, 5 - 3 роюв - це так зваш срiблястi ведмедi. Сплячки (грудень - лютий) у ведмедищ народжуеться 1 - 2, а рiдко 3 ведмежат, розмiром як бiлка i приблизною вагою 500 г, слабi й упродовж 4 - 7 тижнiв - слт, живляться молоком майже тв року.

Але спочатку треба розшукати самицю, яка готова ^зюлопчно, про це свщчать пахучi ре - човини, якi в цей перюд видшяються спецiальними залозами) вибрати найсильшшого i вступити з ним у шлюбний союз. Там же i з нею проживав ведмiдь, який у трьохрiчному вiцi був на зйомках у кiнофiльмi табор уходит в небо, у вольерi у 20^чно - му вiцi почав поводити себе агресивно до людей та обслуговуючого персона - ведмедi були заражеш у вольерi через споживання м яса загиблих свшських тварин, яким 1х годували.

Кшьюсть звiрiв у лiсi, 1х розмiщення по територй визначаеться багать - ма факторами, основними серед яких е запаси кормiв, наявшсть сховищ, теп - ловий i водяний режими пiд наметом лiсу, дiяльнiсть природних ворогiв. Перемiщення по територй дають змогу в лггнш перiод використовувати мiсця з багатою рос - линнiстю, задовiльними кормовими умовами в перюд виведення потомства, а в зимовий перюд ведмщь залягае в барлогу i мiграцiя не вщбуваеться. Перший тип розселення потомства характеризуемся тим, що молоде поколшня залишае батькiвську територш тому, що всi вони не можуть на нш прогодуватись i розходиться на всi боки.

Другий тип перемщень - масове переселення, яке спостершаеться то - д^ коли кiлькiсть звiрiв шсля низки сприятливих рокiв (вдосталь 1ш, хороша погода) неймовiрно зростае.

А вщразу за цим вони стикаються з нестачею з найдрiб язковiших приводiв виникають серйознi конфлiкти, створюють - ся стресовi ситуацil (масове переселення ведмедiв ми не спостерiгали). У першому випадку кожна особина чи група особин мае шдивщуальну терито - рда розмiром вiд кiлькох десяткiв квадратних метрiв до десяткiв, навiть со - тень, квадратних кiлометрiв. Серед хижакiв е моногами (живуть парами, самець i самиця спшьно виховують малят) i полiгами (самець спаро - вуеться з юлькома самицями, малят виховуе тшьки самиця). Молодi звiрi допитливi та довiрливi, а використовувати дану природою зброю вони навчаються в ^рах з однолггками, та у на^дуванш досвiду вiд дорослих особин. Дорослого кабана може нести в пашд так, що юнщвки не дютаватимуть до землг неймовiрна сила дае змогу ведмедю легко перевертати i вщсувати величезнi каменi й колоди, яю не пiд силу зрушити з мюця i п ятьом людям. З власного досвiду можна сказати, що нападаючи на мисливця, вед - мщь насамперед виривае у нього з рук рушницю, далеко и вщкидае, а то й переламуе та намагаеться залишити ворога зору.

Такий випадок стався у 80 - х роках у богданському люнищш рахiвського люокомбшату з лiсником жиго - ра 1горем, внаслiдок чого вiн позбувся скальпу, одного ока та переламаною рушницею. Ведмщь майже не бопъся вогню, хоча i тримаеться вiд нього на певнш вiдстанi, доказом чого е його напади на вiвчарськi кошари на полони - нах, особливо в кшщ лiта. Звичайно, ведмщь вiд людини втiкае, вважае за доцшьшше з нею не контактувати, але бувають випадки, передбачити яю важко, особливо тодi, коли звiр голодний та якщо навiть i ситий, то може проявити до людини щка - вiсть, а чим це закшчиться - важко передбачити.

Зазвичай ведмщь тушу вбитого чи знайденого ним звiра закопуе в землю, закидуе колодами, гшлям, щоб зберегти м ясо для себе вщ iнших хижакiв, тому, що свiжого м яса вiн з. Варто вщзна - чити, що деякою мiрою ведмедiв провокують до хижацтва безпосередньо са - мi пастухи, викидаючи трупи загиблих свiйських тварин неподалж вiд кошар та мюць перебування лiтних кошар та спйшв. Заботливое отношение к сохранению животного мира, которому сегодня угрожает вымирание, требует постоянного внимания, особенно к самому большому хищнику медведю рыжему (ursus arctos l. На гербах закарпатской области, города рахив и карпатского биосферного заповедника, как символики этого замечательного края, красуется медведь на фоне синих гор. Ему посвящено много легенд, сказок и поговорок - символу силы и предусмотрительности, хозяину леса, к которому человек всегда относился с уважением и симпатией. Изучение систематики, биологических и экологических аспектов медведя с целью привлечь внимание к сохранению и воссозданию его популяции является целью этой работы на основе многолетних собственных наблюдений авторов в лесах рахивщины. The ursus maritimus він проводить більшу частину свого часу на льоду, тому його тіло розробив кілька пристосувань, щоб вижити в замороженому середовищі. Викопні рекорди білого ведмедя важко знайти, тому що, коли вони помирають, переважна більшість їхніх залишків може зникнути в океані або під великими крижаними блоками.

Докази вказують на те, що білий ведмідь походить від бурих видів, деякі з них набагато більше пов язані на генетичному рівні з білими ведмедями, ніж з тими ж видами.

Ці речовини науково пов язані з деякими вродженими вадами, викидними вагітними жінками, цуценятами з низькою вагою і серйозними недоліками на імунологічному рівні. У 1973 році уряди канади, норвегії, данії (гренландія), сполучених штатів і радянського союзу (тепер російська федерація) підписали міжнародну угоду про збереження білих ведмедів. На глобальному рівні кілька екологічних організацій приєдналися до інформаційних кампаній, спрямованих на зменшення впливу людини на населення ursus maritimus. Взаємозв язок між тюленями і цими тваринами дуже близька, настільки, що ведмідь мігрує з тих регіонів, де вони не можуть полювати на них або де зменшилася популяція тюленів. Популяційні відмінності між бурими ведмедями настільки значні, що колись їх поділяли на безліч самостійних видів (тільки в північній америці їх нараховували до 80). європейський бурий ведмідь (євроазіатський, звичайний) - ursus arctos arctos; сибірський бурий ведмідь - ursus arctos beringianus; каліфорнійський грізлі, вимер до 1922 р. ursus arctos californicus; пустельний бурий ведмідь, відомий під монгольською назвою мазаалай - ursus arctos gobiensis; грізлі - ursus arctos horribilis; гімалайський бурий ведмідь - ursus arctos isabellinus; апеннінський бурий ведмідь - ursus arctos marsicanus; аляскський бурий ведмідь або кадьяк - ursus arctos middendorffi; мексиканський бурий ведмідь, вимер в 1960 - х рр. ursus arctos nelsoni; тибетський бурий ведмідь, дуже рідкісний підвид, вважається прототипом легенд про йеті - ursus arctos pruinosus; сирійській бурий ведмідь - ursus arctos syriacus; японський бурий ведмідь, водиться на хоккайдо - ursus arctos yesoensis; африканський ведмідь, водився на території марокко, прийшов з піренейського півострова, коли гібралтар ще був сухопутним мостом між європою та африкою - ursus arctos crowtheri. і самці і самиці територіальні, індивідуальна ділянка в середньому займає від 73 до 414 км, причому у самців вона приблизно в 7 разів більше, ніж у самиць. іноді ведмідь не встигає за осінь як слід відгодуватись, тому серед зими прокидається і починає бродити в пошуках їжі; таких ведмедів називають шатунами.

Під час тічки самці, зазвичай мовчазні, починають голосно ревти, і між ними виникають жорстокі сутички, які іноді закінчуються смертю; переможець може навіть з їсти переможеного. Як правило, цей звір уникає людину, однак близька зустріч, особливо з голодним шатуном або ведмедицею з ведмежатами, може закінчитися смертю або каліцтвом. На величезній території від англії до байкалу і від скандинавії до кавказу цей надзвичайно екологічно пластичний вид є, без сумніву, найчисленнішим видом рептилій в євразії. Широкою екологічною пластичністю вирізняються діатомові водорості, які за масштабом географічного поширення і ступенем біопродуктивності не мають собі рівних. Екологічно непластичними видами є також коала сірий, який вживає листя й молоді пагони лише деяких видів евкаліптів, велика панда – вид, який тепер відносять до родини ведмежі і який живиться бамбуком (іл. Ця здатність має спадковий характер, і міра її прояву залежить від біотичного потенціалу, що відображає здатність популяцій до розмноження й виживання за оптимальних умов. Осборн (1857–1935) ще у 1902 р історичний розвиток будь - якої групи супроводжується її розділенням на окремі філогенетичні стовбури, що розходяться в різних адаптивних напрямах від якогось вихідного середнього стану.

Класичним прикладом адаптивної радіації є урізноманітнення плацентарних ссавців, що розпочалося одразу після вимирання динозаврів наприкінці мезозойської ери (близько 66 млн років тому). Забарвлення найчастіше бура, географічно та індивідуально варіює від майже чорної до коричневої, золотистою або брудно - білою; влітку хутро часто вигоряє. Населяє лісову, лісостепову, почасти тундрову і степову зони євразії (на південь до палестини, іраку, афганістану, гімалаїв, тибету, п - ва корея і о - ва хоккайдо) і сівши.

Зустрічається в ірані, афганістані, пакистані, гімалаях (на схід до бутану), в монголії, китаї (включаючи тибет), на п - ові корея і в японії (о - в хоккайдо). Нижній край нижньощелепний кістки прямий, сочленовная відросток лежить на рівні жувальної поверхні щічних зубів, маються альвеоли передніх премолярів, щічні зуби невеликі. Dolinensis щодо дуже вузький; за середнім значенням відносини ширини цього зуба до його довжини (40%, n = 4) вибірка з атапуерка поступається таким з унтермассфельда (44%, n = 6), бектона (50. Південні популяції були пов язані з широколистяними лісами, які зберігалися в гірських рефугіуми піренейського, апеннінського та балканського півостровів. На півночі європейської росії в пошуках ягідних місць в червні - липні уздовж залісених річкових долин бурий ведмідь проникає далеко в тундру і в другій половині серпня відкочовує на південь. Полює на копитних розміром до лося включно, особливо на тваринах, ослаблених суворими зимами, хворобами або ранами, і їх дитинчат, яких вистежує по запаху.

Нападає на домашню худобу, найчастіше на телят або тварин, які пасуться в місцях харчування ведмедя; вбиває їх, кусаючи в шию або голову, розтинаючи черевну порожнину.

Жирова тканина захищає від холоду і служить джерелом запасу енергії, необхідної для періоду зимового сну і перших днів, наступних за весняним пробудженням. Перед сном перестає годуватися, травний тракт звільняється від залишків їжі, в прямій кишці утворюється своєрідна пробка з рослинних залишків і волосся. Під час сну серцебиття зменшується від 40 - 50 ударів на хвилину влітку до 8 - 10 - протягом сплячки; температура тіла, що коливається в активному стані від 36. Бурі ведмеді, що накопичили достатній запас жиру, раніше залягають у барліг, у той час як особини з незначним запасом продовжують харчуватися аж до настання зимових холодів. Вони розташовуються в сухих затишних місцях з гарним оглядом, зазвичай серед високого травостою, по берегах лісових річок, на розритій мурашиною багатьох, під навісом скелі, іноді в печерах. Самки можуть паруватися з 2 самцями протягом дня або з декількома самцями за весь сезон розмноження, але успішне спарювання відбувається лише у небагатьох дорослих самців. Законодавець, намагаючись зберегти унікальні місця для майбутніх поколінь, попіклувався і про відповідне фінансування синевирського національного парку.

Але уявимо, що брати наші менші все ж таки звернулися до нас, людей, із листом на безчинства керівників та їх підлеглих, яких і людьми - то назвати важко, а тваринами – неможливо, бо образимо тварин. Звертається до вас із ревом відчаю про порятунок від оточуючих їх людей група бурих підкарпатських ведмедів, які доживають свій вік у синевирському гетто, яке створила їм нинішня нікчемна дирекція та місцева влада. У верхній його частині було споруджено 6 кліток та 2 секції для утримання груп та одиночних тварин різного віку, стану здоров’я, в яких знаходяться басейни і барлоги.

З часом сюди привезуть ще кілька десятків косолапих, які досі перебувають при різних відпочинкових закладах з порушенням правил утримання диких тварин у неволі. Перед самою здачею центру в експлуатацію, нашими помічниками – вірними друзями – білками, мишками, сороками, круками та іншими небайдужими мешканцями цих країв, були виявлені чисельні факти порушень та відхилень від проектно - кошторисної документації при виконані будівельних робіт. Так, наприклад, на ділянках е - ж, ж - з, з - и, и - і, ї - й, й - к, к - а глибина траншей під огорожею, яка відділяє нас від фізично та душевно хворих, оскаженілих людей складає 1, 2 метра. З порушенням з відпрацьованими та перевіреними людьми на собі стандартами безпеки, вона до нижньої сітки та до верхнього поперечного профілю повинна прив’язуватись сталевим оцинкованим дротом товщиною 3 мм. Сітка, що закладається в землю з метою не допущення підкопу обкурених та очманілих від оковитої туристів, повинна мати товщину 5 мм та закладатись у землю на глибину 1, 5 метра. Бетонні фундаменти ф - 1 під огорожу перерізом 400х400 мм на ділянці е - ж, ж - з, з - й, й - і, й - к, к - а мають висоту 1, 5 метра замість 2, 0 метрів, як це передбачено проектом. До стовпів з металевого профілю, згідно з проектом, робочі мали приварити в 5 - х місцях закладні стержні із арматури діаметром 16 мм класу а - іі, довжиною 360 мм кожний з кроком 350 мм. Не погоджено із замовником і проектною організацією питання по влаштуванню дамб, які повинні бути виконані з монолітного бетону марки в 15, а не із збірного залізобетону (куби розміром 1 - 2 метри). Мова про наявність документації про походження, ціну, якість, кількість матеріалів, що використовувалась у будівництві (накладні, сертифікати, технічні паспорти, дані лабораторних випробувань), взагалі не йде, за їх повною відсутністю. А на факт їх виготовляли на місці проведення бетонних робіт з матеріалів національного парку, що бачили усі представники фауни, в тому числі і ті, що занесені у червону книгу.

Ми, бурі ведмеді, для яких єдиним порятунком від скаженого людства є так званий реабілітаційний центр, вважаємо, що необхідно провести взаємозвірку по виконаних роботах, використаних матеріалах, узгодити зміни до проекту з проектною документацією. Окрім цього наше харчування передбачає різноманітні сезонні продукти, до яких відносяться різні ягоди (в першу чергу горобина червона та чорноплідна), овочі (огірки, помідори, тощо). Але найжахливіше відбувається на берегах озера синевир, де майже біля самої води, біля дерев’яного пам’ятника озеру вже вирито з добрий десяток ям розмірами 3х3 метри та на 4 метри – глибину ковша екскаватора. Органічне сміття із батарейками для фотоапаратів та іншої побутової техніки розпадається та отруює землю, ґрунтові води, які наповнюють озеро, потічки, які стікають і до сіл. Школярі охоче взяли участь у тестах, які не лише дали відповідь на те, наскільки ми екологічні, але й розширили кругозір молоді у справі збереження навколишнього середовища. Семінар з екологічної етики… проводився з метою збагачення знань молоді про природу, виховання дбайливого ставлення до довкілля та задля утвердження екологічного світогляду підростаючого покоління. Важкі метали, як от цинк, марганець, свинець, ртуть та інші, отруюють воду і ґрунт, потрапляючи у їжу, а звідси й різноманітні хвороби, яких би могло й не бути.

В установі сподіваються, що в подальшому туристи будуть більш екологічно свідомими громадянами і дотримуватимуться рекомендацій природоохоронців щодо правил перебування на природі. Ю що у минулі роки та у поточному році міністерство виділяло підпорядкованій вам установі кошти на ремонт квартир в лісництвах, який виконано на 30%, а решта осіла в кишенях аферистів. Ми дуже сподіваємося, що відповіді вказане панство надасть до редакції видання до якого ми звернулись із відкритим листом, або правоохоронним органам, які будуть здійснювати перевірку.

і зі свого боку ми повідомимо керівництво держави та відповідних міністерств про факти зловживань при будівництві реабілітаційного центру та утриманні бурих ведмедів.