застарілі слова української мови словник
1) слова, що вже зовсім не вживаються в мовній практиці, напр такі назви спорідненості, як братучадо, братанич, братичич, синовець ‘ син брата’, сестричич, сестринець ‘ син сестри’, нетій ‘ племінник’; назви одиниць виміру — волока, корх, полуланок та ін. Кобеняк, саламаха, рало, гаківниця, злотий, боярин, соцький, волость, зборня, панщина, непман, мтс, дружина (військо князя), магдебурзьке право, кожум’яка, гувернер, досвітки, справляти колодія. Мічман, прапорщик), а також з набуттям нового значення (робітнича династія, яничар ‘ той, хто зрікся рідної мови, культури’), стиліст, забарвлення — піднесеного або, навпаки, жарт. Слова, якими колись називали предмети і явища, що й так само побутують у нашому житті, але називаються вже по - іншому, — це архаїзми (від грецького archaios — давній, старий). Тим часом в нашій мові є достатньо засобів, щоб з них творити власні слова для називання тих чи інших новітніх предметів та явищ, як це ж бо роблять інші народи.
Outsourcing – використання зовнішнього ресурсу) – передача організацією чи підприємством певних бізнес - функцій або виробничих процесів на обслуговування іншій компанії, яка спеціалізується у відповідній галузі. Blog, від web log – щоденник) – веб - сайт, головний зміст якого — короткі записи, зображення чи мультимедіа, тимчасової значущості, що регулярно додаються чи поновлюються. – dj, скорочення від disc jockey) – людина, що здійснює публічне відтворення записаних на звукові носії музичних творів зі зміною або без зміни матеріалу технічними засобами.
Invoice) – документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів і послуг, їх кількість та кошти які покупець має сплатити за ті послуги.
Podcast від ipod і broadcast – мовити на аудиторію) - цифровий медіа - файл (аудіо чи відео), призначений для онлайн - відтворення на програвачах чи персональних комп ютерах. Respondere – відповідати) – учасник соціологічного опитування, який відповідає на питання анкети, тобто виступає в якості джерела первинної інформації про явища і процеси, які досліджуються. Fishing – рибальство) – інтернет - шахрайство з метою виманювання у користувачів мережі персональних даних (паролів, логінів, номерів кредитних карт і т. Code) – спосіб запису даних у вигляді білих та чорних смуг різної товщини або квадратів різного розміру, призначений для ідентифікації товару і зчитування інформації про нього. – молодий міський професіонал) – молоді заможні люди, які ведуть активний спосіб життя, побудований на захопленні своєю професійною кар єрою і досягненні матеріального успіху.
Антимінс — чотирикутний, із льняної чи шовкової тканини плат, на якому зображується положення христа в труні; по кутах розміщуються зображення чотирьох євангелістів, а на верхній стороні вшиваються частинки мощей. Генерал - ад’ютант — почесне звання наближених до монарха осіб; обирався з генералів за особистим велінням імператриці (імператора), мав право на словах оголошувати височайшу волю. Гризет (грезет, резет) — однотонна вовняна чи низькосортна шовкова тканина з дрібним квітковим малюнком звичайно сірого кольору з сірим тканим візерунком. Драгуни — вид кавалерії, призначений вести бій у кінному і пішому строю; згодом у більшості армій драгуни стали відрізнятись від інших кавалерійських частин лише формою одягу.
Заказ (духовний заказ) — церковно - адміністративна одиниця; очолювався закажчиком, який виконував посередницькі функції між єпархіальним керівництвом і парафіяльним духовенством. Перепис населення; збирання податків; вирішення спорів стосовно земельних меж; словесний суд; відведення квартир і пасовиськ військовим командам; влаштування і утримання пошт, доріг і переправ; супровід перехожих команд, постачання гужовим транспортом тощо. Канонік — богослужебна книга, яка містить вибрані канони богоматері, безплотним силам, ангелу охоронцю та іншим, а також деякі інші акафісти та молитви.
Мав обов’язок судити злочинців, розглядати цивільні та кримінальні справи, виносити вироки, залишаючи, однак, кошовому остаточну їх ухвалу або скасування. Крилас — місце в православному храмі, де знаходиться під час богослужіння клір (причетники та священнослужителі), якщо останні не беруть участь у богослужінні згідно з їхнім саном, а лише допомагають у читанні та співі. Ктитор (титар, церковний староста) — світська особа, повірений парафіян, який мав піклуватись про церковне майно і виконувати низку інших функцій при церкві. Межування — сукупність технічних та юридичних дій, які мають метою визначення і затвердження (спеціальними знаками та актами) кордонів поземельних володінь. Паламар — один із нижчих церковнослужителів у православній церкві, головним обов’язком якого є дзвонити у дзвони, брати участь у криласному співі і прислужувати при богослужінні. Половинний (половинопарафіяльний) священик — священик релігійної споруди, у причті якої знаходились дві особи відповідного сану (не враховуючи заштатних та вікарних священиків). Помісний собор — збори єпископів та інших ієрархів однієї місцевості, самостійної (автокефальної) церкви або її окремої частини (країни, місцевості, провінції), які відбуваються для вирішення питань, що виникають в її межах стосовно віровчення, устрою, управління та дисципліни.
Требник — богослужебна книга, що містить священнодійства та молитвослов’я, які здійснюються в разі потреби одного чи кількох християн за особливих умов. Указний обшук — попереднє з’ясування священно - та церковнослужителями через розпитування молодого та нареченої, їх родичів і поручителів, вивчення письмових документів на предмет перешкод для вінчання. Царські дні — високоурочисті дні і дні народження та тезоіменитства інших, крім імператора, імператриці, наслідника та його дружини, осіб царствуючого роду.
Церковний собор — збори пастирів та вчителів церкви, що відбуваються для утвердження істин віри, для владнання церковних справ, для управління, підтримки і розвитку порядку та дисципліни.
Були тут і давні рибальські пристрої, і плахти, і запаски, й очіпки, цілий ткацький верстат звідкілясь притягли… – історизми – слова, що вийшли з ужитку, тому що зникли названі ними предмети чи поняття. Кріпак, лакей, земство, волость, жовтеня (синонімів у сучасній мові історизми здебільшого не мають); – архаїзми – витіснені синонімами назви понять, що існують і в наш час. Речник (виразник чиїхось думок, певної позиції), світлохудожник (фахівець, який забезпечує світлове оформлення сцени), самовисуванець (особа, яка сама себе пропонує на посаду), нелегал (людина, яка перебуває в чужій країні незаконно). Айпад (ipad – інтернет - планшет), нік(особисте, зазвичай вигадане ім’я, яким користується особа, спілкуючись в інтернет - чатах, форумах), омбудсмен (посадова особа в парламенті, яка контролює дотримання прав і свобод громадян). Воїн - контрактник військового загону, який не бере участі у військових діях, а лише стежить за порядком та допомагає відновлювати господарство після війни.
Ознайомити учнів з етимологією як розділом мовознавчої науки; з етимологічним словником; формувати вміння аналізувати походження слів, працювати з етимологічним словником; формувати лінгвістичну, інформаційну, пізнавальну, комунікативну компетенції; – розвивальна. Аннати — данина, яка виплачувалася папському престолу кожним католицьким єпископом чи настоятелем монастиря при обійманні відповідної посади; дорівнювала річному доходові єпископа чи настоятеля. Асаул (осаул, осавул) — осавул, старшина в запорізькому війську, військовий осавул заступав гетьмана в походах, були також осавули полкові, сотенні, артилерійські та ін. Борть — найпростіший вулик, видовбана колода, яку навішували на дерево, або дупло в дереві, де живуть бджоли, гніздо бджіл у лісі, яке мало свого господаря. Боярин — людина середнього між шляхетським і селянським станом, що звичайно перебуває на службі у шляхти; незакріпачений селянин, чиновник, збирач податків. Бурмистр — виборний голова міського самоврядування, магістрату; помічник війта у містах, яким було надане магдебурзьке право; голова міської адміністрації за магдебурзьким правом, обирався райцями.
Василиск — змія, ящірка; міфічна істота, напівптах - напівзмія, з дівочим обличчям і волоссям, із зміїним хвостом і пташиними крилами, здатна убивати поглядом. Воєвода — керівник найбільшої адміністративної одиниці в речі посполитій; в російській державі — воєначальник, представник царського уряду, зокрема на україні в xvii — xviii ст. Геєна — міфічне місце вічних посмертних страждань грішників, назва якого походить від долини єнном або гінном, поблизу єрусалима, де приносилися людські жертви молоху, богові сонця, вогню і війни.
Гетьман польний (польовий) — помічник і заступник великого коронного (або литовського) гетьмана; він, звичайно, очолював військо, що стояло на кордоні в полі для захисту від татар. Гміна, гмін — адміністративна одиниця в польщі, що відповідала волості в росії; в галичині — громада мешканців будь - якого населеного пункту, а також громада віруючих, прихильників одного якогось віросповідування. Голдувати, голдовати — схилятися перед кимось, виявляти честь, підкорятися, воздавати честь, бути в залежності, коритися, слухатися; годитися, бути підвладним, підданим. Екзарх — повноважений церкви, єпископ або митрополит, підпорядкований патріархові; у православній церкві глава церковного округу (екзархату), повноважний представник патріарха. Канцлер — вищий сановник в польщі, що зберігав державну печатку і наглядав за законодавством та судочинством; він же звичайно відав іноземними справами.
Каштелян — комендант (управитель) замку чи укріпленого міста; керівник цивільної та військової адміністрації у відповідній окрузі; згодом почесне звання сановника, що давало право входити до сенату (сейму) речі посполитої. Ключ — територіально - економічна одиниця, об єднання навколо міста (містечка) групи фільварків та селищ, кілька сіл чи хуторів, що утворюють одну громаду або один маєток. Річчю посполитою посада верховного начальника реєстрового запорізького війська, представник польського короля на україні з 1649 р член мирної комісії. Корона — назва польського королів ства з часу об єднання польщі і литви на люблінському сеймі 1569 року в федеративну феодальну державу — річ посполиту.
Мнимати (мн ђ мати, мнімати) — мати думку, думати, гадати, сподіватися, мати (покладати) надію, здогадуватися, мати намір, уявляти, вважати, міркувати; безпідставно бундючитись. Ницовати, ницувати — перелицьовувати, вивертати; викривляти; критикувати, придиратись, перевертати, перекручувати, злословити, ганьбити, зневажати; знищувати.
Повольність, повольность — добровільність; покірливість, услужливість, слухняність, лагідність у поводженні; вибачливість, милостивість, поблажливість терпеливість, терплячість; непоквапливість, повільність, розважливість, схильність. Посполите рушення, посполитеє рушеня — загальне поголовне ополчення шляхти, що оголошувалося польськими королями у випадках крайньої небезпеки для держави, шляхетське ополчення, загальне ополчення. Рачити — дбати, хотіти, зволити, любити, піклуватися, погоджуватися, мати ласку, сприяти, старатися, зичити, благоволити, призволяти, побажати, воліти, хотіти.
Староста — довічне звання, що привласнювалося польськими королями магнатам за заслуги; королівський намісник в давній польщі, пізніш управитель королівщини, маєтків, що належали королю. Утрапенье, утрапенья, утрапенє, утрапієнє — страждання, мука, утиски, покора, засмучення, прикрість, гіркота, озлоблення, переживання, смуток, жаль, біда. Хорунжий коронний (хоружий) — охоронець великого військового прапора або королівського штандарту, охоронець хоругви відповідного округу, прапороносець. Цісар — титул імператора так званої священної римської імперії германського народу, а пізніше австрійського; в україні так називали і турецького султана. Чекан — ручна зброя, у якої з одного боку була сокирка, а з другого—молоток, з дерев яним держаком завдовжки близько метра; воднораз був ознакою начальницького стану.
Шванковати (шванкувати), шванковать — коливатися, хитатися, вагатися; кульгати; програти, терпіти збитки, страждати, помилятись, кульгати, мати вади, пустувати; нездужати, слабувати.
Яничари, єничари — відбірне привілейоване турецьке піше військо, утворене турецьким султаном урханом у xiv столітті і скасоване мухмудом ii у 1826 році. Синонімічний словник кожної мови є свідченням її краси, він дає можливість досконало передавати різні відтінки емоцій, надавати словам експресивного забарвлення. Уміле вживання синонімів свідчить про досконале володіння мовою, адже пошуки доречного слова зі словника синонімів збагачують думку та виховують мовну культуру людини.
Сюди належать назви давніх станів, посад (смерд, кріпак, вельможа, дворянин, поміщик, князь, княгиня, боярин, воєвода, війт, жандарм, гайдук, осавула, бурмістр, урядник, становий, возний, виборний, соцький, бунчужний, хорунжий, нарком, політрук); назви давніх установ (ратуша, магістрат, райком, партком); також назви застарілих знарядь праці, зброї (рало, соха, ступа, жорна, прядка, кайло, сагайдак, келеп, ратище, рогатина, мушкет, гаківниця, фальконет, пістоль); назви старовинних грошових одиниць та одиниць мір (дукат, червінець, гривеник, крейцер, шаг, шеляг, злотий, рубель, лікоть, аршин, сажень, верства, миля, десятина, морг, корець, гарнець, копа, пуд, фунт) тощо. Ланіти (щоки), рать (військо), дзиґарі (годинник), вікторія (перемога), лицедій (актор), узріти (побачити), ректи (сказати), одесную (праворуч), оний (той), сиріч (тобто); словотвірні. Враг (ворог), глас (голос), зерцало (дзеркало), ріжниця (різниця), сподар (господар), піїт (поет), серебро (срібло), вольний (вільний), сей (цей); семантичні. Вони, проте, із зміною суспільних умов, розвитком науки й техніки, можуть перейти в історизми, як це свого часу сталося зі словами типу комнезам, колгосп, радгосп, трудодень, патефон, грамофон тощо. Наприклад, у мові хліборобів поширені слова оранка, зяб, боронування, культивація, косовиця; у мові металургів — вагранка, шихта, мульда, льотка, сляб, блюмінг, прокат; у видавничій справі — шрифт, курсив, петит, верстка, вичитка, коректура. “словник лінгвістичних термінів”, “словник літературознавчих термінів”, “математичний словник”, “фізичний словник”, “словник фізіологічної термінології” тощо. Трепета (осика), бистрець (потік), ґазда (господар), туск (жаль), яр (весна), навидіти (любити) — у мові українців, що живуть у карпатах; когут (півень), п’ястук (кулак), файний (гарний), таний (дешевий) — у мові представників івано - франківщини; пательня (сковорода), хопта (бур’ян), рівчак (струмок), пантрувати (стежити) — у мові подолян; живець (джерело), мигунка (блискавка), пучка (палець), хупавий (гарний), кукібний (дбайливий) — у мові вихідців з чернігівщини; гомоніти (говорити), кип’яч (окріп), зобува (взуття), гарман (тік), ріпа (картопля) — у мові людей з південно - східної частини україни.
Коментарі
Дописати коментар