технологія кооперативного навчання мови та літературного читання
- проаналізувати науково - теоретичну базу з питань нових педагогічних технологій і їх ролі у формуванні ключових компетентностей учнів; у процесі роботи нами сформована гіпотеза. Професійна компетентність вчителя, матеріально - технічна база уроку (школи), правильний підбір методів і засобів в стратегії уроку (відповідність віку учнів, їх розвитку, темі і меті уроку). Програма впроваджується в загальноосвітніх школах, інститутах післядипломної освіти вчителів та педагогічних вищих навчальних закладах під керівництвом групи методистів, наукового керівника експериментальної роботи та координатора програми в україні. Відповідальність передбачає, що людина, звертаючись до інших, усвідомлює обов язок надавати слухачам чи читачам доводи та приклади відповідно до прийнятих стандартів. Творчий підхід є необхідний у ситуація порівняння різних суджень і визнання альтернатив на основі врахування пріоритетів, що обумовлюють істинність та вірогідність інформації в цілому та висловлених суджень. Сюди ж відноситься і здатність сприймати схеми та графіки в розв язанні актуальних питань, знаходити та інтерпретувати оригінальні документи та джерела інформації, а також аналізувати аргументи, обґрунтовувати висновки міцними доводами; відповідальність вимагає, щоб учні були вмотивовані для обговорення проблем. Для того щоби процес мислення відбувався вільно, треба, щоб учні мали право розмірковувати, записувати припущення, встановлювати їх очевидність або безглуздість. Різноманітність передбачає створення такої атмосфери, яка би переконала учнів у тому, що від них очікується широкий діапазон різноманітних думок, ідей. Мета такої співпраці - розробити і запропонувати школі навчальні методики, що розвивають критичне мислення учнів будь - якого віку, на матеріалі будь - якого предмета. За її допомогою вчитель може залучити всіх учнів класу до активного набуття знань, до творчої діяльності, де всі учні стають учителями, а клас - діяльною громадою тих, хто вчиться. Міністратегія для узагальнення вивченого, дуже стислого узагальнення знань учнів про історичні події, творчість письменників, літературні образи, явища природи тощо. із метою створення сприятливих умов для дискусій, у процесі яких відбувається розвиток критичного мислення, на обговорення треба виносити питання суперечливого характеру.
Розвиток критичного мислення стає дуже актуальним під час інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних та інших обставин, без ефективного розв язання проблем, значну частину яких неможливо передбачити.
Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.
Розвиток критичного мислення - це дуже важливий аспект не лише у навчанні, а й у повсякденному житті, де герої є реальними, а їхні вчинки - це твої дії та дії твоїх дітей. Навчити дітей мислити критично - означає правильно поставити запитання, спрямувати увагу в правильне русло, вчити робити висновки та знаходити рішення. З одного боку, під час навчального процесу школярі здобувають нові знання, які розширюють їхній світогляд, а з другого боку - у процесі активної пізнавальної діяльності розвішаються навчальні можливості учня, завдяки яким він може самостійно і творчо не лише використовувати запас знань, а й шукати нові, задовольняючи свої потреби в пізнанні. Матеріал підручника не може постійно стимулювати самостійну творчу діяльність та осмислення певних явищ, оскільки не асоціюється з реальними життєвими враженнями.
Важливою педагогічною умовою формування критичного мислення учнів є створення зацікавленості та доброзичливої співпраці на уроці, активне залучення до парної та групової роботи.
Для розвитку позитивної самооцінки дитини молодшого шкільного віку надзвичайно важливим є відчуття, що вона в результаті самостійного пошуку дійшла висновку, який сприймається як правильний іншими членами колективу та вчителем. Системне запровадження цієї технології в школі сприяє тому, що учні поступово опановують її не лише як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але й використовувати свої знання у повсякденному житті. Кожна фаза має свої цілі і завдання, а також набір характерних прийомів, спрямованих спочатку на активізацію дослідницької, творчої діяльності, а потім на осмислення й узагальнення набутих знань. Спочатку треба налаштуватися, згадати, що тобі відомо по цій темі, потім познайомитися з новою інформацією, потім подумати, для чого тобі знадобляться отримані знання і як ти зможеш їх застосувати.
Учні активізуються, чому сприяє індивідуальний відповідь на питання, яке актуалізує попередні знання і, що особливо важливо, формує запит на отримання нової інформації. На даному етапі викладач викликає вже наявні знання в учнів з даної теми, активізує їх розумову діяльність, а також відбувається коригування і уточнення цілей. Стадія осмислення - змістовна, в ході якої і відбувається спрямована, осмислена робота, показує, що в процесі читання відбувається первинний аналіз і аранжування інформації. Система пропонує такий підхід до викладання, який привчає учнів до критичного аналізу, формує власну думку, навчає коректному скептицизму, зіставленню інформації з протилежних точок зору, розробці системи доказів на підтримку певної точки зору, вчить ретельно досліджувати нову інформацію, просіювати її, оцінювати нові ідеї, вирішувати, що важливо, а що ні, визначати загальну цінність нових знань на основі власних потреб і цілей. Це необхідність пошуку діалогу в сучасному поліетничному соціокультурному просторі україни, де культуромислення й культуротворчість стають домінантами цивілізаційного розвитку.
При запровадженні цієї технології знання засвоюються набагато краще, адже інтерактивні методики розраховані не на запам ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення. Критичне мислення становить собою когнітивну аналітико - синтетичну здатність до поетапного аналізу, логічно аргументованого судження щодо змісту та форми текстів, а також самостійність, незалежність мислення від існуючих стереотипів, результатом чого є формування власної позиції щодо будь - яких текстів і ситуацій в цілому.
З урахуванням цього нова освітня парадигма вибудовується на засадах збереження і розвитку творчої потенції людини, її спрямованості на самовизначення, стабільно активної життєдіяльності у змінних соціальних умовах, готовності до сприймання і розв язання нових завдань. Пріоритетним завданням навчально - виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема формування креативних здібностей особистості. Життя доводить, що в складних умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Воно орієнтоване на формування готовності особистості до динамічних змін у соціумі за рахунок розвитку здібностей до творчості, різноманітних форм мислення, а також здатності до співробітництва з іншими людьми.
Для того, щоб така інтеграція принесла бажаний результат, намагаюся вникнути в методику кожної з освітніх технологій і використовувати на своїх уроках залежно від теми, мети виучуваного матеріалу, а також типу уроку та навчального предмета. Саме уникненню багатьох недоліків у підготовці до уроку допомагає чітке використання методики тієї чи іншої технології, суттєвою особливістю якої є протиставлення довільних дій чіткому алгоритму, системі логічно вмотивованих дій, послідовному переходу від одного елемента до іншого. Прагну донести до них таку аксіому – підручник не являється єдиним джерелом знань, тому варто вивчати різні погляди на проблему із посібників, словників, довідників, мережі інтернет. головним є не предмет, якому я навчаю, а особистість, яку формую; - кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її планів; - кожна думка, висловлена учнем, має право на існування й варта уваги.
На мою думку, види уроків, які я впроваджую у своїй роботі, допомагають відійти від стандарту, підштовхнути учня до власного, неповторного, індивідуального, особливого погляду на життя. На таких уроках створюється ситуація довіри та успіху, і за таких обставин дитина розкривається, може повірити у свої можливості, реалізуватися як креативна особистість, сміливо продемонструвати свої здібності. і як результат, після закінчення початкової школи не тільки володіє знаннями, уміннями та навичками з предмета, але й намагається формулювати власну точку зору, відстоювати свою позицію, співпрацювати в групі, колективі, мати коло однодумців, бути комунікабельною, толерантною особистістю. Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини почуття страху, спосіб зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості. Кросворди, ребуси, загадки, лінгвістичні ігри, написання творів - мініатюр(особливо учні полюбляють писати твори - перевтілення типу я – шкільна дошка, я – квітка у полі, я – промінчик сонця та ін. Таким чином, за допомогою сучасних інноваційних технологій забезпечується можливість досягнення ефективного результату в розвитку особистісних якостей в процесі засвоєння знань, умінь, навичок. Впровадження інновацій неможливе без педагога - дослідника, який володіє системним мисленням, розвиненою здатністю до творчості, сформованою й усвідомленою готовністю до інновацій. Вже не перший рік інтегрую різноманітні інноваційні технології в навчально - виховному процесі, проте ще й нині часто замислююсь, які форми роботи кращі. Учитель поглянув з іншого боку на свою роботу, відбулися зрушення в його свідомості, а значить – він шукатиме оптимальні форми і методи роботи на своїх уроках. Жити минулими, хоча і великими заслугами, заплющивши очі на кардинальні зміни у світі, або пробувати щось змінити у своєму ставленні до новітніх освітніх технологій. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає педагогові підстави стати справжнім лідером дитячого колективу.
Учитель розповідає учасникам про мету вправи, правила, послідовність дій і час на виконання завдань; запитує, чи все зрозуміло учасникам (2 - 3 хв); об’єднання в групи, розподіл ролей (1 – 2 хв), інші технічні дії учнів (розташування меблів, підготовка обладнання й ін. Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізовувати індивідуальні можливості. На сьогодні надзвичайно актуальною є проблема використання педагогічних технологій, які були б зорієнтовані не лише на поповнення знань учнів з української мови, а й на розвиток умінь творчого, самостійного вирішення завдань практичного характеру, посилення інтелектуальної спроможності, пізнавальної активності школярів. Через поняття “креативність”розкривається рівень більш широких соціальних взаємовідносин, продовжується спіраль розвитку особистості; в основі спілкування – демократичний стиль. Принципи і завдання проектної діяльності в початкових класах визначаються фгос нго, в якому представлені вимоги до особистісних, метапредметние і предметним результатами освоєння дитиною освітньої галузі філологія, зразкової основної освітньої програмою початкової загальної освіти.
Очевидно, що при організації проектної діяльності молодших школярів важливо активізувати здібності кожного учня, вибравши для неї цікавий і посильний вид діяльності. Принцип практичної спрямованості передбачає цілеспрямоване формування тих умінь, які відразу застосовуються в практичній діяльності при реалізації проекту та отриманні запланованого результату (об єкта діяльності). Змістовною основою проекту можуть стати не тільки твори різних авторів, представлені в книгах з читання або запропоновані для самостійного читання молодшим школярам, але і, наприклад, характеристики героя (чи героїв) фольклорних творів і літературних казок, прочитаних на уроці читання (наприклад, лисиця або баба - яга в російських народних казках або казках різних народів). 1) аналіз художніх творів, визначення проблеми, що виникає у зв язку з прочитаним твором, яку можна вирішити під час проектної діяльності; 2) визначення прийомів, які допоможуть учням сформулювати проблему проекту; 3) визначення приблизного плану проведення проекту; 4) планування різних видів діяльності (пізнавальної, пошукової, художньої, прикладної); 5) організація проекту, допомогу в його здійсненні (мотивування, консультування, коректування ходу проекту); 6) організація презентації проекту і його рефлексії. 1) при тривалих проектах (від декількох тижнів до декількох місяців) необхідно на кожному етапі мотивувати і стимулювати діяльність учнів; 2) при недостатній сформованість навчальних умінь і навичок, які необхідні для виконання проекту (створення презентації, вміння знайти потрібну інформацію, підготувати виступ і т. ), доцільно організовувати спільну діяльність учнів з педагогом, батьками, старшими школярами, а також виконання діяльності за зразком, планом; 3) при виникненні у навчаються труднощів публічного представлення роботи слід починати презентацію роботи у вузькому коло) слухачів (батьки, група однокласників); можливе подання роботи в рамках інтернет - конференції. Випуск періодичного друкованого видання, яке стане засобом контакту, діалогу з мікрорайоном, освітніми установами, громадськими організаціями, представниками влади, батьками тощо. Створення організаційної структури, яка мала б можливість, по - перше, забезпечувати умови для реалізації творчих здібностей дітей шляхом організації випуску газет, журналів, календарів; по - друге, надавати організаційну та інформаційну підтримку всім, хто готовий проявити творчу ініціативу і включитися в реалізацію проекту.
Створення плану роботи з випуску газети; вивчення роботи журналістів і репортерів; підготовка матеріалів в номер і відбір матеріалу, його компонування в програмі publisher. Досвід показав, що участь у шкільних, класних газетах дозволяє дітям навчитися висловлювати власні думки, ідеї, допомагає краще пізнати себе і навколишній світ. Комп ютер (електронно - обчислювальна машина); сканер (пристрій для введення зображення - текстів, графіків, малюнків - в пам ять комп ютера); копіювальний апарат (апарат, що виробляє копії); фотоапарат (пристрій для отримання зображення); диктофон (апарат для запису, відтворення усного мовлення); матеріали для комп ютера і принтера (папір, фарба). Домашня бібліотека (бібліотека - установа, що збирає і зберігає книги); шкільна бібліотека; міська бібліотека; періодична преса; інтернет (система зв язку, що об єднує безліч комп ютерів у всьому світі); інтерв ю (призначена для друку розмова журналіста з яким - небудь особою). Часто редактором шкільної газети є викладач російської мови та літератури, в деяких випадках редактором шкільного видання стають вожаті, педагоги - організатори, бібліотекарі. Наприклад, для номера, присвяченого правам та обов язкам дитини, статистична група запропонувала учням та їх батькам, а також учителям, відповісти на такі питання. Вoна як нiколи актуальна, бо спрямована на підготовку такої особистості, яка здaтна брати учaсть у рoзв’язанніпрoблем, що пoстають перед нею у сyчасному суспільстві. У здатності людини самoстійноанaлізуватиiнформацію; уміннiбaчитипoмилки або лoгічні порушення y твердженні рiзнихaвторів; аpгументувати свої дyмки (змінювати їх, якщо вони неправильні, і вiдстоювати, якщо вoни точні); прагненні до пoшуку оптимальних і аpгументованих рішень. Навчити дітей мислити критично – означає нaвчитистaвити запитання, спрямовyвати увагу в правильне pусло, вчити робити висновки та знаходити рішення в проблемній ситуації. Застoсуваннятехнoлогіїрoзвитку критичного миcлення під час вивчeнняукраїнcькоїмoви і літератури, як на yроках, так і в позaкласнійробoті, створює додаткову мoтивацію до нaвчання. Використовyвати такі операції як aналіз, синтез, оцінка; ставити питання різних типів і відповідати на них, виходячи із ситyації та інформації; ефективно здійснювaти пошук нoвого та різнити фaкти від думок; вміти будyвати власні висловлювaння. У процeсізастосувaннятехнологiїкритичнoго мислення вирoбляютьсявмiнняпрацювaти в групах, уміння рoзподілятимaтеріал за ступенем нoвизни, yміння бачити нe тільки чужі помилки, а й свої влaсні; довoдити, аргументyвати, переконyвати.
А для цьогo треба вмiтиперeказуватисвoїмислoвами, навoдити свої приклaди, вирiзнятиголoвне від дpугорядного, передбачати подaльший перебіг пoдій, знаходити схожiсть і відмінність. Досить важливим є вмiння поділяти ціле на чaстини, співвідносити пeвні явища та застоcовувати не лишe сьогодні, зaвтра, але і колись; комбінувати елeменти так, щоб yтворилося ціле.
Учніповиннівмітиосмислюватиотримануінформацію, трактуватиїї, застосовувати в конкретнихумовах; водночасдумати, розуміти суть речей, вмітивисловити думку.
інтерактивність освіти сприяє формуванню як предметних умінь і навичок, так і загальнонавчальних, виробленню життєвих цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, розвитку комунікативних якостей особистості. Робота в парах, ротаційні (змінювані) трійки, два – чотири – всі разом, карусель, робота в малих групах, діалог, синтез думок, спільний проект, пошук інформації, коло ідей, акваріум. Обговорення проблеми в загальному колі, мікрофон, незакінчені речення, мозковий штурм, навчаючись – учусь, ажурна пилка, аналіз ситуації, вирішення проблем, дерево рішень. Використання різноманітних тeхнологій – це моменти ствоpенняатмоcферидобрoзичливостi й порозуміння, зняття з дyшi дитини почyттяcтрахy, спосіб зpoбити її розкyтoю, навiятивпевненiсть у свoїх силах, налаштувати на успіх, виявити здiбність до творчості.
Коментарі
Дописати коментар