презентація організація самостійної роботи студентів

презентація організація самостійної роботи студентів

Питання, що виникають у студентів стосовно виконання запланованих завдань, вирішуються на консультаціях, які проводяться згідно з графіками, затвердженими кафедрою. Після виконання обов’язкових та вибіркових завдань у встановлені терміни студент звітує викладачеві, а набрані ним бали проставляються у журналі обліку поточної успішності студентів та враховуються як кількість балів за поточну успішність у нав­чальній роботі. Самостійна позааудиторна робота студентів включає вивчення таких питань навчальної програми, що не розглядаються на практичних заняттях і лекціях, але мають бути проконтрольовані викладачем під час практичних занять та входити до переліку питань до підсумкового модульного контролю. Запровадження европейськот кредитно - модульнот системи освiти в нашому унiверситетi не тiльки вдосконалюе якiсть самот освiти, а i забезпечуе iнтеграцiю на - цiональнот осв^и в бвропейське мiжнародне ств - товариство. Самостшна робота студентiв - це спланова - на пiзнавальна, органiзацiйно i методично спря - мована дiяльнiсть, яка здшснюеться без безпосе - редньот допомоги викладача. Самостiйна позааудиторна робота студенев пе - редбачае здатнiсть до самостшного опрацювання матерiалу, аналiзу фактiв i засвоення iнформацгт, що е основою становлення майбутнього професш - но компетентного фахiвця. Вона включае вивчення таких питань навчальнот програми, що не розгля - даються на практичних заняттях i лекцiях, але ма - ють бути проконтрольованi викладачем пiд час практичних занять та входити до перелку питань до пщсумкового модульного контролю. При цьому ктькють годин, вщведених на само - стшну позааудиторну роботу студенев, залиши - лася без змiн (30 годин), тому виникла необхщ - нють пошуку нових ефективних методiв засвоення шформаци студентами та контролю якосл опрацювання матерiалу викладачем. Упровадження сучасних комп ютерних техно - логiй (мультимедiйних зокрема) в навчальний процес е найбтьш перспективним методом засвоення новот iнформацiт. При цьому основ - ними завданнями викладача е перевiрити вивче - не та оцшити якють пiдготовки студента, допомог - ти спрямувати думку в правильному напрямы, мотивувати студенев самостшно мислити i вирн шувати питання планування й оргашзацп своет навчальнот дiяльностi. Штернет - джерел, що сприяе повноцiнному засвоенню новот й iнколи досить складнот шфор - мацп не лише доповщачем, а й присутнiми слухачами, осктьки залучаються i зорове, i слухове сприйняття. Зазвичай студенти ставляться до таких за - вдань вщповщально, намагаються виступити як - найкраще, конкурують мiж собою, що значно вдо - сконалюе процес навчання, формуе таю важливi особистiснi якостi як умшня виступати перед ау - диторiею, вщповщати на запитання, вмiння сис - тематизувати й аналiзувати факти.

Окремо хочемо пщкреслити зацiкавленiсть та активнiсть iноземних студенев, якi зазвичай не лю - блять працювати шдивщуально, у створеннi висту - пiв - презентацiй. Важливо те, що презентаци не по - рушують структури практичного заняття, оскiльки не е тривалими (регламент виступу та обговорення складае 5 - 7 хвилин кожен) ^ як правило, оргаычно доповнюють основну частину заняття. Самостiйна позааудиторна робота студенпв включае вивчення таких питань навчальнот програми, що не розглядаються на практичних заняттях i лек^ях, але мають бути про - контрольован викладачем пiд час практичних занять та входити до перелку питань до пщсумкового модульного контролю. Согласно требованиям современной болонской системы образования учебный процесс в вузе состоит не только из лекций и практических занятий, но и из самостоятельной внеаудиторной работы студентов, являющейся его неотъемлемой составляющей. Самостоятельная внеаудиторная работа студентов включает изучение таких вопросов учебной программы, которые не рассматриваются на практических занятиях и лекциях, но должны быть проконтролированы преподавателем во время практических занятий и входить в перечень вопросов к итоговому модульному контролю. Авторы предлагают идею создания студентами ii курса стоматологического факультета мультимедийных презентаций для самостоятельного изучения разных тем как эффективный метод контроля качества самостоятельной внеаудиторной работы во время практического занятия. Выступления - презентации не нарушают структуру практического занятия, поскольку не являются длительными и, как правило, органично дополняют основную часть занятия. Самостійна робота - це вид розумової діяльності, за якої студент самостійно (без сторонньої допомоги) опрацьовує практичне питання, тему, вирішує задачу або виконує завдання на основі знань, отриманих з підручників, книг, на лекціях, практичних або лабораторних заняттях. Відповідно до положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, самостійна робота студентів є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов язкових навчальних занять час. Творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу в ході лекції, підготовки до занять, екзаменів, заліків, виконання курсових і дипломних робіт (о. Молібог); • як різноманітні види індивідуальної, групової пізнавальної діяльності студентів на заняттях або у позааудиторний час без безпосереднього керівництва, але під наглядом викладача (р. Нізамов); • як система заходів, спрямованих на виховання активності та самостійності як рис особистості, на набуття вмінь і навичок раціонального отримання корисної інформації (б. Ляудіс) розглядають її як систему організації педагогічних умов, що забезпечують управління навчальною діяльністю, яка відбувається за відсутності викладача. Як чітко проглядається з наведених вище визначень і тлумачень, самостійна робота розглядається, з одного боку, як різновид діяльності, що стимулює активність, самостійність, пізнавальний інтерес, і як основа самоосвіти, поштовх до подальшого підвищення кваліфікації, а з іншого - як система заходів чи педагогічних умов, що забезпечують керівництво самостійною діяльністю студентів. Самостійна робота може здійснюватися як опосередковано за допомогою використання методичних вказівок, так і безпосередньо під контролем викладача, шляхом проведення консультацій, бесід. Пізнання нового через отримання додаткових знань, формування власної думки на основі розширення кола власних інтересів і пізнань, глибоке засвоєння матеріалу, розвиток індивідуальних якостей та ін. • самостійна робота - це цілісна система діяльності, що включає пошук джерел знань, засобу здійснення та результати пізнавальної діяльності, вибір кола проблем, пошук і роботу з джерелами інформації; • самостійна робота функціонує в єдності з іншими видами організаційно - педагогічних і дидактичних методів навчання. Найважливішою з них є пізнавальна самостійність, тобто прагнення й уміння власними силами оволодіти знаннями та способами діяльності й застосовувати їх на практиці, а також інтелектуальна активність, тобто потреба знати як можна більше стосовно своєї майбутньої педагогічної спеціальності. Позитивно вмотивована й організована самостійна робота сприяє вихованню вольових якостей особистості, а також розвиває мислення, пам ять, увагу, здібності; • інформаційно - технологічний фактор визначає ступінь доступності для студентів нових інформаційних систем, а також зумовлює рівень їх комп ютерної грамотності. Перший тип - формування в студентів умінь виявляти в зовнішньому плані те, що від них вимагають на ґрунті наданого їм алгоритму діяльності та посилань на цю діяльність, що закладені в умовах завдання. Пізнавальна діяльність студента при цьому полягає в розпізнаванні об єктів даної сфери знань при повторному сприйнятті інформації про них чи дій, пов язаних з ними.

Пізнавальна діяльність студента при цьому полягає в накопиченні та прояві нового для нього досвіду діяльності на ґрунті засвоєного раніше формалізованого досвіду дій за вже відомим алгоритмом шляхом переносу знань, умінь і навичок. Пізнавальна діяльність студентів при виконанні цих робіт полягає в глибокому зануренні в сутність виучуваного об єкту, установленні нових зв язків і відношень, що є необхідними для виявлення невідомих раніше принципів, ідей, генерування нової інформації на більш високому рівні пізнання. Цінність заняття літератури вимірюється не лише змістом тієї інформації, яка вивчається студентами, оскільки навчання не зводиться лише до передачі їм знань. Було б помилкою недооцінювати вплив на характер формування знань емоційної сфери, для чого студентам необхідно самостійно методом читання сприйняти той чи інший художній твір. Оцінювати заняття, а тим більше з літератури, треба передусім за тим, який духовний слід залишає в оно у свідомості, чи зумі ло в оно забезпечити їх розвиток як творчо мислячих особистостей. Але це не означає, що такі заняття не можуть мати право на існування, якщо вони сприяють активізації мислення, вносять елементи новизни і різноманітності в навчальний процес, орієнтують на всебічний розвиток особистості. На сучасному етапі формування освіти пропонує викладачам - словесникам спрямувати свою педагогічну діяльність на формування у студентів вміння самостійно набувати знання і застосовувати їх не тільки на заняттях, але й у різноманітних життєвих ситуаціях. Самостійна робота - один із обов язкових видів навчально - пізнавальної діяльності студента, що виконує різні функції, серед яких важливе значення мають. Методичне забезпечення такої праці студентів включає програму діяльності, варіативні завдання, нестандартні завдання з урахуванням індивідуальних можливостей кожної особистості. Студентам необхідно вміти швидко й оперативно орієнтуватися серед нових друкованих видань, відкидати непотрібне, встигнути опрацювати і засвоїти необхідну інформацію. Н еобхідно навчити студентів робити анотації, резюме, писати реферати, правильно оформляти цитати, складати тези, план, конспектувати матеріал, що опрацьовується. Наприклад, на початку лекційного викладу поставити проблемне питання, яке налаштову є студентів на вдумливе, зацікавлене сприйняття навчального матеріалу, створю є сприятливі умови для його осмисленого міцного засвоєння. Наприклад, при перевірці домашнього завдання з метою повторення і систематизації набутих знань з відповідної теми або підготовки студентів до сприйняття нового матеріалу, досить ефективним прийомом перевірки самостійного виконання завдання на розробку фрагменту уроку є ділова гра. Наприклад, виконуються завдання на різні види мовного розбору, письмо під диктовку з коментуванням, відповіді на запитання викладача змістом літературного твору під час його аналізу тощо. Така самостійна робота студентів містить елементи дослідницької діяльності, оскільки передбачає вивчення й аналіз письмових робіт, бесіди з і студентами, різними за рівнем успішності навчання. Мені як педагогу - словеснику хочеться на заняттях підняти до висот вагому функцію лі­тератури - виховну, що якраз і впливає на фор­мування моральної та духовної основи студента. Щоб досягнути поставленої мети із забезпечен­ня духовного зростання студентів у часи дійсно ма­сового орієнтування молоді на комп’ютеризацію в гірших її проявах, засоби масової інформації, які наполегливо відводять нас від вищих зраз­ків духовної творчості й моралі (театру, книг, музеїв, картинних галерей тощо), роль викладача має бути особливо спрямована на духовне зростан­ня молодого покоління. Хтось із студентів проявляє ста­ранність, уміння глибоко занурюватись у суть проблеми, пошук істини, але через свою флег­матичність виконує роботу повільніше.

Системність у роботі викладача - це встановле­ний ним певний порядок, який відображається на всій його діяльності - від стосунків з і студентами до оформлення педагогічної докумен­тації. Регулярно ознайомлюйтеся з матеріалами методичної періодики й різних посібників - це принесе вам не тільки відчуття руху вперед, на­буття нових умінь, а й насолоду.

Лекція, пояснення вчителя з залученням учнів до обговорення окремих питань, евристична бесіда, самостійна робота з підручником, іншими джерелами, проведення експериментів, дослідів і т. Спільним для всіх цих видів уроків є те, що час уроку визначається на роботу учнів з новим матеріалом, при цьому застосовуються різні прийоми активізації пізнавальної діяльності шко­лярів. Проблемний виклад нового матеріалу, використання вчителем яскравих прикладів, фактів, залучення учнів до їх обговорення, підкріплення тих чи інших теоретичних положень власними прикладами і фактами, використання наочно - образного матеріалу і технічних засобів навчання. Все це спрямовано на змістовне й глибоке роз яснення нового матеріалу учителем, вміння підтримувати увагу і розумову активність учнів при роботі з ним. А) уроки самостійних робіт (репро­дуктивного типу – усних і письмових вправ); б) урок - лабораторна робота; в) урок практичних робіт; г) урок - екскурсія; д) урок - семінар. 1) встановлення рівня оволодіння учнями теоретичними знаннями і методами пізнавальної діяльності з вузлових питань програми, які мають вирішальне значення для оволодіння предметом в цілому, і 2) перевірка та оцінка знань, умінь і навичок, учнів з усього програмного матеріалу, який вивчається протягом тривалого періоду — чверті, півріччя і за весь рік навчання. У процесі вивчення нового матеріалу можна відразу організувати його закріплення і використання, а при закріпленні здійснити контроль знань, умінь і навичок, а також розвиток навичок використання цих знань в різних, у тому числі й нестандартних ситуаціях. Така комплексна взаємодія між структурними елементами комбінованого уроку робить його багатоплановим і змушує вчителя оптимально регламентувати час уроку на окремих його етапах. Ефективність і результативність комбінованого уроку залежить не від абсолютизації його структури, а від чіткого визначення цільових компонентів уроку, від відповіді вчителя на питання про те, чого він повинен навчити учнів, як використати заняття для розумної організації їх діяльності. Уроки контролю і корекції знань, умінь і навичок призначаються для оцінки результатів навчання, рівня засвоєння учнями теоретичного матеріалу, системи наукових понять навчального курсу, сформованості умінь і навичок, досвіду навчально - пізнавальної діяльності школярів, встановлення діагностики рівня навчання учнів і запровадження в технологію навчання тих чи інших змін, корекції. На уроках контролю найбільш яскраво виявляється ступінь готовності учнів застосувати свої знання, уміння і навички в пізнавально - практичній діяльності в різних ситуаціях навчання. Після проведення уроків контролю, проводиться спеціальний урок з аналізу і виявлення типових помилок, недоліків у знаннях, уміннях і навичках учнів, в організації їхньої навчально - пізнавальної діяльності, які необхідно виправити на наступних уроках; вноситься необхідна корекція в діяльність учнів і вчителя. Організаційна частина, пояснення завдань учителем, відповіді на запитання учнів, виконання учнями завдань, здача виконаного завдання (або перевірка), завдання додому, закінчення уроку.

У зв язку з підвищенням уваги до проблем активізації пізнавальної діяльності учнів, залучення їх до розв язання пошукових і дослідницьких завдань як самостійний вид уроку розглядається проблемний урок. В статье рассматриваются вопросы, связанные с определением роли и места самостоятельной работы студентов на этапе их профессионального становления, анализируются формы и виды самостоятельной работы, даются рекомендации относительно организации самостоятельной работы студентов. Перш за все, це зумовлено прискоренням соціально - економічного розвитку суспільства, що характеризується поступовою й неухильною інтеграцією країни в європейські політичні, економічні та культурні структури.

Надзвичайно важливого значення при цьому набуває підвищення освітнього рівня підготовки висококваліфікованих спеціалістів для всіх галузей діяльності, збагачення інтелектуального та творчого потенціалу.

На сьогодні основною відмінною рисою організації навчальної діяльності студента є орієнтація його у навчальному процесі головним чином на самостійну роботу.

Згідно з положенням міністерства освіти і науки про організацію навчального процесу у вищих закладах освіти передбачено відведення на самостійну роботу студентів до двох третин загального обсягу навчального процесу.

Не викликає сумніву той факт, що самостійна робота студентів є основною формою навчання, особливо у вищій школі, оскільки вона прищеплює студентам необхідне вміння вчитися, сприяє формуванню високої культури розумової праці. Саме тому досягти високого рівня інтелектуального розвитку особистості можливо тільки через новий підхід до використання форм активізації пізнавальної діяльності, серед яких ми виокремлюємо самостійну роботу.

Наявність завдання; відсутність безпосередньої участі викладача у виконанні завдання; наявність спеціально відведеного часу; опосередковане управління викладачем пізнавальною діяльністю студентів. Види самостійних робіт визначаються викладачем або кафедрою відповідно до змісту та структури навчального предмету, змістового наповнення модулів тощо. Консультацію викладач проводить індивідуально або для групи студентів, залежно від того, чи він консультує студентів з питань, пов язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

Консультація повинна передбачати додаткове вивчення (пояснення, опрацювання) окремих розділів навчальної дисципліни, аудиторне проектування, роботу з використанням комп ютерної техніки тощо. індивідуальні заняття можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках - повний обсяг навчальних занять для конкретного освітнього або кваліфікаційного рівня. На молодших курсах індивідуальні заняття необхідно спрямовувати здебільшого на поглиблення вивчення студентами окремих змістовних модулів, додаткове роз яснення складних теоретичних питань, виконання практикумів, вирішення задач. На старших курсах індивідуальні заняття повинні мати науково - дослідний характер і передбачати безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих завдань. Види індивідуальних занять, їх обсяг, форми та методика проведення повинні визначатися з урахуванням специфіки групи, індивідуальних особливостей студентів і особливостей курсів, що викладаються студентам. опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу з використанням конспекту лекцій, підручника, довідкової літератури; - вивчення окремих змістовних модулів курсу (тем або питань), що передбачені для самостійного опрацювання з метою реферування, анотування, складання тезисного плану, конспекту тощо; - аналіз, синтез, порівняння, узагальнення явищ, фактів, закономірностей, викладених у друкованих джерелах інформації, з метою підготовки відповідей на поставлені запитання; поданий перелік видів індивідуальних завдань не є остаточним і може бути доповнений іншими видами залежно від специфіки спеціальності за якою навчаються студенти.

Застосування у практиці вищої школи різних видів індивідуальних завдань дозволить зробити процес навчання більш різноманітним і дозволить реалізувати здібності кожного студента. До методичного забезпечення входить, як правило, програма робіт, завдання для студентів, інструменти для їх виконання та критерії контролю та самоконтролю. Самостійна робота є однією з основних форм навчання, особливо у вищій школі, оскільки вона прищеплює студентам необхідне вміння вчитися, сприяє формуванню високої культури розумової праці. Вона відіграє значну роль у структурі індивідуальності сучасного спеціаліста, тобто формує в майбутніх працівників на етапі професійного становлення самостійність, цілеспрямованість, наполегливість.