технологія розвитку критичного мислення це

технологія розвитку критичного мислення це

• акцент на пошук і самостійне отримання знань; • активне використання попереднього досвіду і знань учнів; • заохочення висловлювань власної точки зору, власної позиції, обмін думками на всіх рівнях взаємодії; • створення умов для аргументації зроблених висновків, суджень, позицій; • стимулювання спроб перевірки і застосування нових знань і досвіду.

Актуалізація наявних в учнів знань і уявлень; пробудження інтересу до досліджуваної теми; активізація інтелектуальної діяльності; постановка учнем власних напрямків у вивченні проблеми.

Придбання нового знання; спонукання до подальшого розширення інформаційного поля; співвіднесення нової інформації і наявних знань; вироблення власної позиції, оцінка процесу.

); читання з зупинками, щоденники та бортові журнали, лови помилку, зигзаг, мудрі сови, як ви думаєте, створення особистісного тексту, художні форми письмовій рефлексії, вирішення творчих завдань, пірамідна історія, вступний питання, товсті і тонкі питання, корзина ідей, переказ навперебій, куточки, авторське крісло, ключові слова, вірно - невірно, інсерт (умовні значки), сінквейн (1 рядок - 1 іменник (тема); 2 рядок - 2 прикметники (розкривають тему); 3 рядок - 3 дієслова (розкривають дії по темі); 4 рядок - фраза з 4 слів (відношення до теми); 5 рядок - 1 слово - резюме (синонім теми); кластери (грона); візуальні форми вивчення матеріалу (виглядає, як. У такому мінливому середовищі здатні орієнтуватися та активно діяти лише ті особистості, які вміють адаптуватися до постійних швидких змін, вирішувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення. Це зумовлено об єктивною необхідністю вироблення такої методичної системи, яка сприятиме, по - перше, органічному поєднанню процесів навчання й опанування, по - друге, врахуванню науково - теоретичного рівня програмового матеріалу, освітніх завдань навчального закладу та суб єкта навчального процесу і, по - третє, досягненню максимально високої результативності навчання. Отже, які б інноваційні та інтерактивні технології ми не впроваджували в практику, досягти успіху можна лише зацікавивши учня на уроці, коли, ми формуємо ключові та предметні компетентності. Важливо щоб учитель навчав учнів узагальнювати та інтерпретувати основні ідеї уроку, обмінюються думками та висловлюватися, давати оцінку переконанням та гіпотезам, ставити запитання та робити висновки.

Через цю первинну діяльність якого навчають визначає рівень власних знань, до якого може бути додана нова інформація (розуміння нової інформації свідомо, грунтовно і здійснюється через критичне оцінювання). Оскільки при цьому поєднуються індивідуальна і групова форми роботи, роль учнів в освітньому процесі активізується, формується особистий інтерес, створюються умови для вдосконалення навичок спілкування. Учень отримує можливість задуматися про природу досліджуваного об єкта, вчиться формулювати питання в міру співвіднесення, інтегрування старої і нової інформації. • згадайте, що вам відомо по досліджуваному питанню, запишіть ці відомості в першій графі таблиці; • перерахуйте джерела інформації; • спробуйте систематизувати наявні відомості до роботи з основною інформацією, виділіть категорії інформації; • поставте питання до теми, що вивчається до її вивчення; • познайомтеся з текстом (фільмом, розповіддю викладача); • дайте відповідь на питання, які самі поставили, запишіть свої відповіді в третю графу таблиці; • подивіться, чи не можна розширити список категорії інформації, включіть в нього нові категорії; попрацюйте з третьою частиною таблиці. Прийом сінквейн використовується на стадії рефлексії, він дозволяє учням проявити творчість і висловити своє ставлення до досліджуваного явища, об єкту і т. У центрі зірка - це наша тема, навколо неї планети - великі смислові одиниці, з єднуємо їх прямою лінією із зіркою, у кожної планети свої супутники, у супутників свої. На стадії виклику використовуються різні прийоми, наприклад, цілепокладання, прогноз, що ставлять своїм завданням зацікавити, привернути увагу учнів до теми уроку.

їх завданням є вторинне читання тексту, відбір матеріалу та його структурування, і додаток, підготовка до подання даного фрагмента в своїх робочих групах і підготовка до презентації. На стадії рефлексії учні повертаються в свої рідні групи і по черзі пояснюють іншим членам групи свій уривок, користуючись загальною презентаційної схемою. Дані питання носять емпатійни характер і є важливим механізмом взаємодії в групі, що дозволяє отримати емоційний відгук однієї особистості на переживання іншої. Даний прийом передбачає або на полях в тексті, або в табличній формі з наступним її заповненням, відносити фрагменти тексту, його абзаци до наступних категорій. Після цього озвучуються ті питання, які були обговорені в групі, після того, як поняття засвоєні, кожна група повинна скласти, використовуючи їх, пов язаний текст (10 - 15 хвилин), за запропонованим жанру (наприклад. • кількість використаних понять, що увійшли в понятійнотермінологіческую карту; • точність у вживанні поняття; • цікавість тексту і виконавську майстерність в його демонстрації; прийом закінчи пропозицію використовується на стадії рефлексії. поділити лекційний матеріал на дві приблизно рівні частини; - визначити методичні підходи, що дозволяють протягом п яти хвилин описати сутність і актуальність запропонованої теми; - продумати теми можливих невеликих заключних творів школярів, виходячи з тих навчальних і розвиваючих цілей, які ставить перед собою лектор; - запропонувати учням якомога більше варіантів графічного відображення матеріалу на вибір; - визначити час проведення письмової роботи.

Після короткого знайомства вчитель пропонує а) вибрати розкривають зміст лекції поняття, які, на думку учнів, повинні бути відображені в лекції; б) на підставі обговорення скласти список ключових понять. Учитель пропонує вибрати одну з можливих тем невеликого твори, яке учні повинні написати, вивчивши зазначену тему (формулювання теми може бути змінена в процесі роботи). 1) слухаючи лекцію, учні доповнюють список термінів, складений раніше, накопичуючи в зв язку з цими термінами необхідну для майбутнього твору інформацію; 2) виконують невелике завдання, узагальнюючи результати лекції. Учитель знайомить школярів з можливими формами графічного відображення матеріалу і пропонує в будь - якій формі відобразити пройдений в першій частині матеріал. Учні оформляють матеріал і задають уточнюючі питання вчителю, він же висловлює свої судження про адекватність використання тих чи інших графічних форм. Учитель просить встановити взаємозв язки між їх життєвим досвідом і матеріалом лекції, обмінятися думками і визначити коло питань, яке ще належить обговорити.

Перший без язичка, він, зрозуміло, не дзвенить, але якщо другий (з язичком) добре розхитати, то він не лише дзвенить сам, а, штовхаючи попереднього, змушує його теж дзвеніти.

Слова народжують одні одних, вони можуть переплітатися, як дивні візерунки на наших писанках, а ми своєю уявою можемо творити, мріяти, насолоджуватися красою слова.