технологія вирощування сої в аргентині

технологія вирощування сої в аргентині

Згідно індивідуального завдання підібрати спосіб обробітку ґрунту залежно від кліматичних умов, забруднення шкідливими організмами, форм органічного удобрення, співвідношення між культурами в сівозміні, загрози вітрової та водної ерозії. Враховуючи ступінь та глибину поширення ущільнення ґрунту, глибину і величину площі від слідів коліс, кількість, розподіл і властивості рослинних решток, а також вид і щільність бур’янів. Вказати пунктами аргументовано і переконливо за рахунок яких резервів і як можна поліпшити досягнуті показники та забезпечити виконання рівня проектних. В першу чергу, як використати резерви, що не потребують додаткових витрат, а потім і ті, що потребують значних витрат, але вкрай необхідні й ефективні. Олександр черкасець, головний агроном кластеру, розповів, як прийшли до такої сівозміни, яку технологію наразі напрацювали та як вдається отримувати стабільні показники врожайності. Але і цю проблему ми вирішили, головний агроном холдингу олександр давидович аракелян запропонував ще під час сівби домішувати в насіння деяку частку насіння гібридів з пізнішими термінами дозрівання. «рано навесні провели боронування, закрили вологу, і після боронування зробили культивацію передпосівним напівпричепним комбінатором kompaktomat на глибину 5 - 6 см. Після сівби внесли одразу ґрунтовий гербіцид обприскувачем berthoud, на початку першого трійчатого листка внесли гербіцид проти дводольних бур’янів і через 7 - 8 днів після цього провели обробку проти злакових бур’янів. Разом із компанією basf продовжує освітній спецпроект актуальне про сою, в якому розповідаємо все про цю культуру, починаючи зі світового та українського ринків збуту, найменших нюансів у вирощуванні і закінчуючи найнеймовірнішими продуктами переробки та сферами використання сої. Якщо ж попередником була кукурудза і на полі знаходиться велика кількість пожнивних решток та присутні колії від машин, що вивозили врожай, тоді ми використовуємо оранку, після якої випускаємо на поле культиватор. «в аргентині майже усі культури вирощуються за технологією no - till і обробіток ґрунту ми не використовуємо, проте бувають винятки, коли на полі утворилась велика кількість колій. На думку кандидата біологічних наук та незалежного консультанта з агрономії олександра гончарова, краще посіяти у більш пізні строки, оскільки тоді вірогідність отримати гарний врожай дещо вища. За словами вадима скрипника, аби не збирати сою одночасно із кукурудзою та соняшником і не мати проблем з елеваторами, доцільно проводити ранній посів. існує думка, що соя не потребує азотних добрив, оскільки завдяки симбіозу з азотфіксуючими бактеріями сама здатна забезпечити себе цим елементом живлення. Проте експерти радять вносити невелику кількість азотних добрив для нормального початку розвитку цієї культури до моменту, поки на корінні не утворяться бульбочкові бактерії, які почнуть виробляти азот. Враховуючи падіння цін на цю культуру на світовому ринку, цілком вірогідно, що аграрії можуть відмовитись від внесення азотних добрив, а також від листкового підживлення та внесення регуляторів росту.

На думку вадима скрипника, внесені у рядок добрива забезпечують швидкий розвиток кореневої системи, яка в період перших двох - трьох тижнів вегетації стає досить потужною, аби максимально використати наявну в ґрунті вологу.

«при вузькорядному посіві в нас немає пристосувань для прикореневого внесення добрив, тому ми вносимо з осені 150 - 170 літрів касу, а перед посівом сої не вносимо нічого. Але у разі рясних дощів їх може промити на глибину залягання насінини, що може завдати шкоди проростаючій сої, або взагалі – вимиє препарат в нижні горизонти ґрунту, нівелюючи їх дію. Оскільки, за словами заступника директора інституту захисту рослин наан з наукової роботи сергія ретьмана, без ґрунтових гербіцидів вирощувати сою тяжко. «я раджу використовувати препарати на основі кломазону, метрибузину, s - метолахлору та інші ґрунтові гербіциди, що зареєстровані в переліку, вони доволі ефективні. Науковець з інституту захисту рослин сергій ретьман радить використовувати проти цього бур’яну препарати на основі бентазону, кломазону чи тифенсульфурон - метилу.

Наразі, за даними сергія ретьмана, сої загрожують аскохітоз, переноспороз, альтернаріоз, склеротиніоз, бактеріоз, а також фомопсис, який було вперше виявлено в україні протягом останніх 20 років. «для фунгіцидного захисту сої ми зазвичай використовуємо препарати на основі пропіконазолу в поєднанні з ципроконазолом, або фунгіциди на основі азоксістробіну з додаванням ципроконазолу, чи карбендазиму.

Регіони посівів сої у бразилії й аргентині, як і в сша, теж не обділені сонячними днями й високою відносною вологістю повітря в період цвітіння цієї культури, що, мабуть, і є вирішальним під час формування її врожаю. Тому цілком можна погодитися з тими, хто, вважає, що гідротермічний коефіцієнт є основним стримуючим чинником зростання врожайності сої в україні (гноєвий і 2006). У сої високі темпи й обсяги світового виробництва тому, що вона має зростаючий попит на ринку й допомагає розв язати такі наступні завдання, як збільшення виробництва рослинного білка та олії; поповнення запасів ґрунтового азоту; зміцнення економіки.

Це дає можливість впровадити інтенсивну технологію, ефективно застосовувати сучасні комплекси машин (коефіцієнт використання - більше 0, 7), а отже, одержувати високі врожаї (мельник і гречкосій в марченко в 2004). Сою можна успішно вирощувати в зоні лісостепу; північного, центрального і південно - західного степу; в лісостепових районах; на поліссі та зрошуваних землях південного степу.

Україна 2006 року зайняла перше місце в європі за обсягами виробництва сої, тепер входить до дев ятки найбільших країн - виробників цієї культури в світі; має велику перспективу розширення її посівів. Лише після скрупульозного вивчення наукових основ селекції, було створено вітчизняний цінний вихідний селекційний матеріал, сформувалися великі наукові центри селекції сої, склалися сприятливі економічні умови для прориву у соєвому виробництві. Селекційно - генетичний інститут (сгі), інститут землеробства (із), інститут землеробства південного регіону (ізпр), інститут фізіології рослин і генетики (іфріг), луганський інститут агропромислового виробництва (луганський іапв), інститут олійних культур (іок), буковинський інститут агропромислового виробництва (буковинський іапв), кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станця (кіровоградська дсгдс) (січкар в шевченко в жаркова о 2005). Як наслідок багаторічної народної і наукової селекції, у слав янському підвиді створено українську різновидність сої (var ukrainica bab), яка об єднує ультраскоростиглі, скоро - і середньостиглі сорти з вегетаційним періодом від 70 до 130 днів. За оптимальної густоти вони прямостоячі, мають обмежену гіллястість, потовщене стебло, трійчасті листки, переважно клиноподібної овально - видовженої, яйцеподібної форми (центральний - симетричний, бічні - асиметричні), цільнокраї, з хвилястою зморшкуватою поверхнею листкових пластинок; велике насіння; низький ступінь опушення. Це визначення є виправданим з погляду історії розвитку вітчизняного сільського господарства, проте його сьогодення виводить сою в ряд головних культур нашого рільництва. В кожній ґрунтово - кліматичній зоні держави соя повинна - і може - знайти таке місце в чергуванні вирощуваних культур, щоб не лише себе показувати з якнайліпшого боку, а допомагати зростанню показників майбутньої озимини.

Йдеться про зерно, в якого, разом із високим вмістом протеїну, колір рубчика зерна той самий, що й колір оболонки, або трохи світліший (коротич п 2006). Сучасні селекційні методи дають змогу комбінувати в одному генотипі такі ознаки, як крупність насіння, підвищений вміст білка, світложовтий колір насіннєвої шкірки та рубчика, які визначають цінність насіння сої як сировини для виробництва харчових продуктів. Серед світового генофонду сої існує істотна варіабельність за морфологічними та біологічними ознаками, які найбільшою мірою впливають на її харчові властивості (січкар в. Основним методом створення вихідного матеріалу для селекції нових сортів сої є міжсортова та сортолінійна гібридизація і експериментальний мутагенез з наступним багаторазовим індивідуальним добором. Основні добори трансгресивних форм і ліній проводяться в f 2 - f 4 шляхом оцінки рослин у польових умовах, насіння - за технологічними показниками в порівнянні зі стандартом. Усе це дозволяє одержувати не тільки цінний вихідний матеріал, добре пристосований до місцевих умов, але успішно створювати сорти з господарсько - корисними ознаками, які відповідають вимогам сільськогосподарського виробництва (матушкін в. Враховуючи те, що в умовах півдня степової зони україни одержання гібридів сої пов язане з великими труднощами, проводиться пошук шляхів підвищення результативності гібридизації, збільшення кількості гібридних рослин і розширення, таким чином генетичної бази вихідного матеріалу для селекції цієї культури.

Хоча соя і є самозапильною культурою, має місце також утворення спонтанних гібридів з частотою 0, 09 - 3, 5%, тому поряд зі штучною використовують природну гібридизацію (січкар в. Однак розширення її площ спричиняє дедалі більше насичення грунту шкідливими для сої патогенами, а отже, й потребу створювати стійкі проти хвороб сорти.

В останні роки суттєво зростає використання соєвих білків населенням, оскільки вони мають профілактичну дію на серцево - судинні, онкологічні захворювання та сприяють загальному зміцненню здоров я людей, особливо похилого віку.

Суттєву селекційну перспективу для створення високобілкового вихідного матеріалу мають форми дикої сої, вміст білка в насінні яких перевищує 50% (січкар в. Насінницька продуктивність в умовах досліду була позитивно пов язана з сумою активних температур за період вегетації, а склад білка в насінні, навпаки, мав негативний зв язок з тепло забезпеченістю. Особливого значення чинник скоростиглості набуває на півдні україни, де сільгоспвиробники розглядають посіви сої як один із варіантів зайнятого пару перед сівбою озимої пшениці. Максимальні значення гібридів по всіх комбінаціях значно перевищували значення батьків, а мінімальна тривалість періоду вегетації гібридів була менша, ніж у батьків (михайлов в. В окремих дослідженнях отримані результати свідчать на користь відносної незалежності генетичних факторів, що контролюють холодостійкість сої на стадіях проростання насіння, росту і розвитку сходів та формування бобів. Тому оцінку та добір перспективного за холодостійкістю вихідного матеріалу необхідно проводити диференційовано на різних фазах росту і розвитку з метою поєднання зазначених властивостей на рівні одного генотипу.

Геноносіями холодостійкості сої в період проростання є сорти амурська 41 і comet, сходів - сорти comet і gieso, а період репродуктивного розвитку - сорти gieso і maple arrow. У розвинених країнах селекціонери на цей показник не звертають уваги, адже там збирають сою за допомогою пневможаток, які здатні підбирати біб навіть із землі. Сою можна вирощувати в зоні лісостепу - це головний соєвий пояс держави, а також в північному степу та на зрошувальних землях центрального і південного степу.

Усі ці напрямки зумовлені сьогоднішніми тенденціями в нашому сільському господарстві, бажанням з найменшими затратами - скажімо за нульовою технологією - отримувати високі і стабільні врожаї. У сша, наприклад, розробляють сорти окремо для кожного штату, де вирощують сою, тобто їх адаптованість до кожної місцевості і в інші штати не поширюють, бо там вони не зможуть конкурувати (коротич п 2006). Встановлено, що зміна широти навіть на один градус відображається на проходженні фенофаз у сортів сої, особливо групи пізньостиглих, що сильно реагують на тривалість дня. Серед колекційного та селекційного різноманіття сої в умовах подільського краю виділено адаптований за ознаками продуктивності й стійкості експериментальний матеріал. Колекційні зразки - негруца, добруджанка 18, комет, амурська 41 і грант доцільно використовувати в селекційній практиці при створенні сортів, адаптованих до знижених температур у після посівний період. Результатом селекційної роботи, оцінки морфологічних та біохімічних характеристик рослин є створення еколого - адаптованих сортів, потенціал продуктивності яких дозволяє ефективно забезпечувати стабільне за роками виробництво зерна сої в умовах буковини та інших областей південно - західного регіону лісостепу україни.

У ході досліджень, за цих грунтово - кліматичних умов продовжується напрацювання цінного експериментального генофонду для подальшої ефективності роботи з виведення більш продуктивних, стійких до несприятливих умов регіону сортів сої (січкар в. Під час досліджень із численним експериментальним генофондом сої (десятки тисяч генетичних зразків - від диких форм до культурних сортів), отриманим за неоднозначних екологічних умов україни й молдови, протягом 1991 - 2005 рр. Вони мають значний потенціал зернової продуктивності та стійкості до несприятливих факторів у різних грунтово - кліматичних умовах нашої держави (шерепітко в. Правильне розміщення сої в сівозміні дає можливість збільшити її урожайність не тільки завдяки запобіганню хворобам і пошкодженню фітофагами, знищенню забур яненості поля, але й поліпшенню водно - фізичного режиму ґрунту, раціональнішому використанню поживних речовин. Озимі та ярі зернові культури, а також кукурудза на зелений корм та силос, після збирання яких залишається достатньо часу для пошарового обробітку ґрунту.

Попередники сої мають сприяти зменшенню чисельності бур янів, створенню доброї структури фрунту з достатньою кількістю поживних речовин, допомагають рано звільнити поле.

Цим вимогам найбільше відповідають ярі зернові колосові (ярий ячмінь, яра пшениця, овес); дещо менше - озимі зернові (озима пшениця, озимий ячмінь та озиме жито); ще менше - кукурудза на силос, кукурудза на зерно, картопля, цукрові і кормові буряки (дерев янський в 2004; бабич а. Не можна її висівати після бобових культур, томатів, соняшнику, цукрових буряків та ближче ніж за 500 м від насаджень білої і жовтої акації у зв язку із наявністю спільних шкідників і хвороб. Якщо є бажання вирощувати її на тому самому полі й далі, то потрібно потурбуватися про захист від хвороб, які можуть розвиватися, особливо у дощові роки.

Обробіток ґрунту при вирощуванні сої на насіння має забезпечувати максимальне знищення бур янів, добрі умови для росту кореневої системи, біологічної фіксації азоту бульбочковими бактеріям, сприятливого поживного режиму та інтенсивного росту і розвитку її рослин. Основний обробіток фрунту під сою повинен бути спрямованим на максимальне очищення поля від бур янів, вирівнювання поверхні ґрунту, накопичення і збереження вологи (зайцев о ковальов в турчинов о 2004). Раціонально поєднують глибокий, звичайний і поверхневий обробіток з використанням полицевих, плоско різних, дискових, голчастих, комбінованих та інших ґрунтообробних знарядь (моніч р 2003). Після стерньових попередників основна підготовка ґрунту передбачає дво - триразовий обробіток поля дисковими знаряддями з дальшою оранкою плугами з передплужниками на глибину 22 - 25 см, а після цукрових буряків і кукурудзи - на глибину 27 - 30 см (грикун о 2005). Поля з багаторічними бур янами (осот, берізка, пирій) орють після проведення комплексу лущінь і появи розеток коренепаросткових бур янів або шилець пирію на глибину 28 - 30 см плугами плн - 3 - 35, пня - 3 - 35 чи оборотними (дерев янський в 2005; заостровский в. За наявності ефективних гербіцидів та відповідного комплексу технічних засобів можна застосовувати мінімальний або нульовий обробіток ґрунту, за якого витрати пального знижуються порівняно із традиційним обробітком на 20% при мінімальному і на 70% - при нульовому обробітку.

Передпосівний обробіток ґрунту має бути спрямованим на обов язкове вирівнювання поля, створення сприятливих умов для рівномірного загортання і проростання насіння сої. Слід зазначити, що навесні при достиганні ґрунту обробіток слід проводити диференційовано, з урахуванням стану поля, яке проводять під кутом до напрямку оранки, внесення гербіцидів і передпосівної культивації. Для виконання передпосівного обробітку ґрунту передбачено закриття вологи важкими зубовими боронами та обробіток його на глибину 3 - 4 см, що дасть можливість уникнути пересихання верхнього шару ґрунту, знищити проростки бур янів та створити сприятливі умови для проростання насіння сої. При дефіциті вологи в посівному шарі необхідне прикочування ґрунту до - і після сівби, що сприяє підвищенню польової схожості насіння та отриманню оптимальної густоти рослин. У сприятливих умовах за зволоженням післяпосівне прикочування недоцільне, бо при цьому ущільнюється ґрунт, а коли випадають дощі - утворюється ґрунтова кірка, утруднюється виніс сім ядолей на поверхню, знижується польова схожість насіння, що відповідно, призводить до значного зрідження посівів сої (петриченко в. Незважаючи на здатність сої задовольняти значну частину потреби в азоті (60 - 70%) за біологічної фіксації з атмосфери, вона позитивно реагує на внесення органічних і мінеральних добрив. Завдяки сидерації підвищується зв язність ґрунту, поліпшується водно - повітряний режим, підсилюється життєдіяльність ґрунтових організмів, зменшується забур яненість поля, що позитивно впливає на розвиток бульбочкових бактерій та кореневої системи сої. Встановлено, що на формування 1 ц насіння і відповідної кількості побічної продукції соя використовує 7, 2 - 10, 1 азоту, 2, 4 - 4, 1 кг фосфору, 2, 2 - 4, 4 кг калію, 2, 3 - 2, 8 кг кальцію тощо. Ще одна позитивна особливість цього способу - можливість проведення підживлень у різні періоди росту й розвитку рослин і за різних способів висівання культури.

У більшості регіонів україни сою починають висівати, коли ґрунт на глибині загортання насіння прогріється до 10 єс і встановиться стійка середньодобова температура 10 - 12 єс. За результатами досліджень інституту кормів уаан, в умовах лісостепу україни найкращі умови для росту і розвитку рослин складаються при сівбі у строк, який встановлено за рівнем термічного режиму (ртр) 12 єс у ґрунт на глибині 10 см (петриченко в. Сівбу сої слід розпочинати, коли ґрунт на глибині загортання насіння прогріється до 12…14 єс, що відбувається на кінець третьої декади квітня або першої декади травня. На кожному полі потрібно визначити оптимальні строки сівби, її спосіб, ширину міжрядь і густоту рослин з урахуванням ґрунтових, погодних умов та сортових особливостей. В умовах західного лісостепу сівба в третій декаді квітня - першій декаді травня забезпечує найвищу врожайність насіння та його високу якість (дерев янський в 2005). В разі висівання відкаліброваного, непігментованого насіння можна знизити ураження рослин вірусними захворюваннями, підвищити їх конкурентоспроможність щодо бур янів (грикун о 2005). Не бажано висівати її з міжряддями 60 - 70 см, оскільки рослини в такому разі будуть гілкуватись і боби розміщуватимуться значно нижче, ніж звичайно, що призведе до невиправдано великих втрат при збиранні (зелений с. Наші досліди засвідчили, що найкращі способи сівби в умовах західного лісостепу - широкорядний із міжряддям 30 см, звичайний рядковий - 15 та вузькорядний - 7, 5 см (дерев янський в 2005). Але якщо висівати ранній чи ультраранні сорти (що формують меншу біомасу), то ширина міжрядь може бути й меншою - 30 або й 15 см, тобто в цьому разі можна застосовувати звичайну зернову сівалку.

При визначенні норм висіву враховують такі фактори, як рекомендовану для зони густоту стояння; прогноз погоди та розвитку шкодочинних об єктів (особливо бур янів); окультуреність поля; організаційно - господарські моменти (дерев янський в 2005). Для сортів ранньої групи стиглості норму і густоту висіву належить збільшувати водночас із зменшенням ширини міжрядь, і навпаки, для більш пізньостиглих сортів - зменшувати, а ширину міжрядь збільшувати.

Для сівби використовують сівалки супн - 6а - 02; супн - 8а - 02; упс - 8; упс - 12; клен - 5, 6, sigma, john deer 1780, kinze, great plains, nodet, містраль 6000, сз - 5, 4, сзу - 3, 6, сз - 3, 6, сза - 3, 6, сн - 16 (петриченко в. Для боротьби з бур янами доцільно поєднати механічні (до сходове боронування, рихлення міжрядь) і хімічні способи (обприскування посівів) (мельник і гречкосій в марченко в 2004; гукова м. Крім цього проводять міжрядні обробітки, зокрема, перший обробіток через 12 - 15 діб після появи сходів культиваторами з набором бритвових і стрілчастих лап. Тим більше, що соя відноситься до культур, які дуже негативно реагують на забур янення посівів, практично не витримуючи з бур янами конкурентної боротьби (бабич а. Соя сильно засмічується всіма видами однорічних і багаторічних бур янів через низьку конкурентоспроможність на ранніх етапах органогенезу (грикун о 2005). В умовах переважаючого засмічення дводольними бур янами для обприскування посівів у фазі 2 - 3 справжніх листків культури краще використовувати галаксі - топ. Наприклад, ми хочемо стерилізувати насіння від грибів і думаємо, що зараз засиплемо в бункер інокулянт, якихось бактерій змішаємо будь з чим і порядок. Зацікавленість у цій культурі зростає й надалі, оскільки відкриваються нові можливості для її збуту за кордон, і особливо це стосується такої країни, як китай – найбільшого імпортера сої у світі. Він відбувся в смт павлів радехівського району львівської області на базі радехівського цукрового заводу й зібрав представників від понад 60 провідних виробників сої. Саме тому вже третій рік ми є офіційним постачальником насіння сої від провідного канадського виробника – компанії prograin, яке відповідає усім світовим вимогам і стандартам. Вибір поля, підбір сорту, обробка насіння, внесення добрив, інокуляція, підготовка ґрунту, сівба (термін, норма та глибина висіву), боротьба з бур’янами, збирання. Для сої підходять усі типи ґрунтів, за винятком дуже легких піщаних та камінчастих, які, як правило, надто сухі, поганої текстури і з низьким вмістом органічної матерії. Також важливо, щоб ґрунт мав гарний дренаж для достатнього постачання кисню кореневій системі та хорошу родючість для забезпечення нормального розвитку коріння. Врожайність – тобто який потенціал має сорт; стабільність – здатність давати високі врожаї з року в рік; стійкість до вилягання, хвороб і розтріскування, що полегшить догляд за посівами; здатність до пристосування в конкретних ґрунтово - кліматичних умовах; харчові властивості – вміст білка, що прямо пропорційно впливає на вартість вирощеної продукції; особливі характеристики для певних ринків збуту, наприклад, світлий рубчик для вищого сорту тощо. Станом на 2015 рік компанія semences prograin має 17 зареєстрованих в україні сортів, у тому числі 9 нових, які пройшли трирічні випробування, – максус, сілезія, брюненсіс, кофу, опус, кассаді, кіото, саска, каната. Також варто пам’ятати, що вимоги до удобрювання можуть відрізнятися залежно від типу ґрунту, рівня його родючості, клімату та пори року, кількості опадів поточного чи попереднього років (табл. Тож якщо вам здається, що у інших господарств із соєю все ідеально і ви соромитеся говорити вголос про власні помилки — зазирніть глибше у це інтерв’ю.